Кому належить історія?

Можливо, українське суспільство уже звикло чути скандальні та одіозні заяви представників польської влади щодо спільних з українським народом сторінок історії. Нещодавно (01.02.2018) польський сейм прийняв скандальний "Бандерівський закон", що частково обурив українське суспільство. Водночас через декілька тижнів (11.02.2018) прем'єр-міністр Польщі порівняв діяльність гетьмана Богдана Хмельницького з діяльністю очільника ІІІ Рейху - Адольфом Гітлером. Попри складні та суперечливі аспекти історії України і Польщі, сьогоднішні дії та заяви польської влади мають здебільшого іншу причину й мету.

Основою для подібних провокативних рішень з боку сусідньої держави є її внутрішньополітична ситуація. Вдало маніпулюючи історичними подіями, польські політики намагаються зміцнити свої власні позиції на політичній арені країни та в окремих випадках здобути більшу прихильність електорату. У цій ситуації українська влада веде доволі пасивну політику, тим самим дозволяючи й далі використовувати історичну пам'ять в політичних баталіях сусідньої держави.

Сьогодні українські політики й суспільство загалом  повинні зрозуміти, що лише політично сильна Україна, яка принципово та рішуче захищає власні інтереси, зможе ефективно протистояти подібним заявам та діям будь-якої країни. Лише після розуміння необхідності відстояти власну позицію, зокрема, погляду на історичні події, можливий справжній конструктивний двосторонній діалог та ефективні рішення.