Історія та загальна характеристика Хереса

Херес — це кріплене вино, яке виготовляють на південному заході Іспанії, в Андалусії, одній із найспекотніших та найпосушливих автономних областей країни. Трьома основними містами, де сконцентровано виробництво, є Херес-де-ла-Фронтера, Ель-Пуерто-де-Санта-Марія та Санлукар-де-Баррамеда. Ці міста вважаються вершинами «хересного трикутника», що, однак, не означає, що врожай може бути зібраний тільки в межах цієї умовної геометричної фігури. Херес — це не один, а цілих два апелласьони (DO): перший носить назву Jerez-Xérès-Sherry, другий — Manzanilla-Sanlúcar de Barrameda. Зони цих DO повністю збігаються, єдина відмінність полягає в тому, що вино Jerez має бути витримане в місті Санлукар-де-Баррамеда.

Етапи розвитку напою

Приблизно у 1100 р. до н.е. фінікійці заснували місто Кадіс та назвали навколишні землі Xera (Ксера). Вони ж були першими, хто привіз сюди лозу й почав робити вино, якою згодом стали торгувати у всіх ключових містах середземноморського басейну, особливо у Римі. Майже через тисячу років римський воєначальник Публій Корнелій приєднав регіон, відомий тоді як Ceret, до Римської імперії, після чого товарообіг між Кадісом і Римом значно зріс. У 711 році почалося завоювання Іспанії маврами. Мавританський період на Піренейському півострові продовжився понад сім століть і закінчився лише з падінням Гранади у 1492 році. Незважаючи на те, що іслам прямо забороняв вживати вино, маври вирубали лише близько третини виноградників. Лози, що залишилися, використовувалися переважно для виробництва родзинок, проте традиції виноробства в регіоні не припинялися. У XII столітті місцеві вина стали відомі на Британських островах. Англійська назва вина, «шеррі», походить від мавританської назви міста. Згодом англійці активно вимінювали херес на шерсть та інші цінні товари, і вино стало одним із найважливіших джерел доходу Кастилії. 20 вересня 1519 року розпочалася експедиція Фернана Магеллана, що тривала майже три роки. Відомо, що Магеллан придбав 253 бочки хересу. Згодом напій супроводжував іспанців практично у всіх військових кампаніях з освоєння Нового Світу. 1823-й став переломним для виробників шотландського віскі: лише за 10 фунтів стало можливим купити ліцензію, що фактично вивело виробництво скотчу з тіні. Офіційні гуральні почали активно використовувати бочки з-під хересу для витримки спиртів: так з'явився зовсім новий стиль знаменитого міцного напою. Причина була дуже простою: бочки були основною тарою для транспортування вина, а херес ввозився на острови в таких кількостях, що їх просто не було куди подіти. Зважаючи на таку довгу та наповнену історію, не дивно, чому херес люблять та продають у всьому світі, зокрема в Україні на сайті maudau.com.ua. З алкогольного напою він перетворився на історичну пам’ятку та «місток» між минулими та майбутніми поколіннями. Херес часто дарують на різні свята, а також купують для домашньої колекції вин.