|
13 березня 2018
Артем Здановський |
Поперед тебе щастя пу́рхало,
неначе об вітрину билося,
кружляло, часом гучно гу́кало,
та непоміченим журилося.
Що хочеш ти і чим захоплений,
здобуток змалював яким собі?
Куди ступаєш, "ще нескорений"?
Зізнайся, й не лише в мольбі.
І було щастя в тебе на очах...
Да ну, да ну – ти фарсанув тоді!
Літав би у незвіданих світах,
а так – лише ворожиш на воді.
2017 © |Арт°°
| 0 | 1967 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
