Хто вигадав кирилицю?

Важко переоцінити значення діяльності перших слов'янських просвітителів - святих Кирила і Мефодія. Однак абетка, яку ми називаємо "кирилицею" і на основі якої створено у тому числі й український алфавіт, насправді була винайдена не Кирилом, а його учнем - болгарським просвітителем Климентом Охридським, який пристосував грецьку абетку до слов'янської мови. Він також визнаний святим і дуже шанується в Болгарії та Македонії.
 
Кирило ж винайшов ту абетку, яку тепер називають глаголицею. За давніх часів абетка, яка була придумана Кирилом, так і називалася - кирилиця. Найдавнішими пам'ятниками слов'янської писемності є написані цією абеткою у X столітті в Моравії так звані "Київські листки" та "Празькі уривки". Пізніше ж назва "кирилиця" стала пов'язуватися в народній свідомості з новою абеткою Климента Охридського, що набула більшого поширення серед слов'ян, оскільки саме ім'я Кирила жило в пам'яті слов'ян, як ім'я творця слов'янської писемності взагалі. А більш рання, але майже забута більшістю слов'янських народів, абетка ввійшла в історію як "глаголиця". До речі, глаголиця - не спеціальна назва; раніше так називали всяку абетку. 
 

Невірно й те, що перші слов'янські просвітителі були слов'янами. Насправді вони були греками. Мефодій (рік народження і мирське ім'я невідомі) та його молодший брат Костянтин (у чернецтві Кирило, народився у 827 році), діти провінційного візантійського воєначальника (друнгарія) на ймення Лев, були уродженцями грецького міста Фесалоніки (нині Салоніки), відомого серед слов'ян під назвою Солунь. Однак жителі Солуня, у тому числі й греки, як правило, володіли тим болгаро-македонським діалектом, на якому говорила значна частина населення міста та його околиць. Не були виключенням і "солунські брати". В "Житії" Мефодія стверджується, що імператор Михайло, напучуючи майбутніх батьків слов'янської писемності, сказав: "Ви обоє солуняни, а всі солуняни добре говорять слов’янською".