Лінчування, або Суд Лінча: цікаве походження фразеологізму

Суд Лінча — це звичайний самосуд, коли розлючений натовп калічить або вбиває людину, підозрювану в якомусь злочині. Самосуду стільки ж років, скільки й цивілізації. Він завжди «йде» пліч-о-пліч з м'якими законами або безвільністю і продажністю влади. Якщо ж говорити конкретно про суд Лінча, то він зародився на землях Північної Америки в кінці XVIII століття, пише Тут цікаво.

За однією з версій, у штаті Вірджинія жив цивільний суддя Чарльз Лінч. У роки Війни за незалежність (1775-1783) він змушений був в умовах політичної нестабільності особисто виносити обвинувальні вироки стосовно військових і кримінальних злочинців. За його наказом, без прокурорів і адвокатів, людей позбавляли життя. По суті, це було грубим порушенням закону, але цього вимагав суворий воєнний час.

За іншою версією, історія США знає також Вільяма Лінча. Це був офіцер у званні полковника. Його служба проходила в Пенсільванії. 1780 року Вільям Лінч, використовуючи особисту владу, засуджував людей до тілесного покарання. При цьому побиттю піддавалися в основному чорношкірі. Тобто мова йшла про очевидний расизм.

З тих часів і повелося називати суди без участі обвинувачів, захисту і присяжних судами Лінча. Виконавцями вироку завжди виступав натовп. Іноді ним керували шерифи, але частіше народний гнів виникав спонтанно. Некерована маса людей змітала все на своєму шляху і знищувала злочинця або злочинців. Історія знає безліч таких прикладів... 

Обкладинка - pinterest.com.