Євген Коновалець

Коновалець Євген народився 14 червня 1891 р. у с. Зашкові на Львівщині в сім’ї вчителя. Учився на правничому факультеті Львівського університету, але був засуджений у політичному процесі ста одного студента.
 

У 1913 р. митрополит Андрей Шептицький і бізнесмен Степан Федак провели конференцію про санаторне товариство для хворих на сухоти з представниками академічних товариств. Серед учасників від УСС був Євген Коновалець. З того часу тривали гарні стосунки трикутника: Є. Коновалець, С. Федак, А. Шептицький. Відомий адвокат Степан Федак-старший і митрополит Андрей Шептицький були приятелями з дитинства, завжди співпрацювали. Федак був управителем Галицької митрополії, радником із правових питань.

У 1915 р. хорунжий австрійської армії Коновалець потрапив у російський полон у Царицині. У таборі Євген познайомився з Андрієм Мельником, разом вони втекли з табору до Києва. Там сформували Галицько-Буковинський курінь, згодом перетворений на курінь Українських Січових Стрільців, потім — полк, дивізію і корпус. Коновалець і Мельник брали активну участь у звільненні заводу "Арсенал" від більшовицьких військ, у протигетьманському повстанні. Разом вони склали міцний тандем: амбіційність вождя у Є. Коновальця та логічність мислення А.Мельника, його вміння бути заступником доповнювали дует.

У 1918 році Степан Федак був державним секретарем харчових справ уряду ЗУНР і УНР, організатором Комітету допомоги політичним в’язням. Син Степана Федака (теж Степан) був ад’ютантом Симона Петлюри. Усі інші семеро дітей С. Федака очолювали різні українські організації, фінансування допомогових фондів. З 1920 р. полковник Є. Коновалець очолив таємну УВО, а С. Федак – її фінансування.

У 1922 р. ніжна, найгарніша з дочок С.Федака Ольга вийшла заміж за Є. Коновальця. Чоловік величав дружину "мручок" за її слабкість, безпорадність, відсутність усмішки. Улюблений зять С. Федака Є.Коновалець (підданий Литви) разом із дружиною і сином Юрком жили у Римі.
 

Родина мала свої правила: гроші сім’ї були у дружини, Ольга часто позичала на партійні справи. Ні поганенького револьвера, ні собаки-охоронця на подвір’ї; тільки садок і багато квітів.
 

Їв Є.Коновалець дуже мало: 1-2 яблучка ранком, потім скоро, нервово споживав сніданок. Алкоголю не поважав. По обіді спочивав, читав історичні мемуари, біографії; довго читав увечері. Рідко відвідували кіно, театр, любив "богему" Пуччіні.

Євген Коновалець та Андрій Мельник були родичами, адже останній одружився з Софією, дочкою Степана Федака. З лютого 1929 р. Є.Коновалець – дожиттєвий провідник ОУН. А. Мельник виконував спеціальні завдання Голови Проводу Українських Націоналістів Є.Коновальця. На Святвечір, 6 січня 1937 р., д-р С. Федак помер, тому обов’язки скарбника ОУН лягли на плечі А. Мельника.

23 травня 1938 р. у Роттердамі 47-річний Євген Коновалець поспішав до Ольги та Юрка. У руках Провідника коробка з цукерками. Враз пакет вибухнув. Полковник упав на стійці:

Вони злились в єдину гаму,
Єдиний витворили гуд –
Гук з-під Базару і з-під Крут
Гук із Парижу й Роттердаму.

На похороні був присутній посол Литви.
 

Після загибелі Є.Коновальця 23 травня 1938 року А.Мельник виїхав за кордон та очолив Провід Українських Націоналістів. На II Великому Зборі Українських Націоналістів у Римі А.Мельник, за підтримки А Шептицького, оголосив усний заповіт Є.Коновальця. Зал слухав стоячи і підтвердив промовця на посаді Голови ПУН і ОУН.

Ольга Коновалець із сином жили в Римі. Вона отримала атестат бібліотекаря, право на роботу за фахом у бібліотеці Йосипа Сліпого. На 20 років пережила сина. Самотня, сумна. Жоден із нащадків Степана Федака та їхні родини не залишилися в Україні.