ДЕНЬ ВОЇНСЬКОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ

Традиційно 14 жовтня відзначається велике православне свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято Покрови зобов'язано своїй появі чудесній події, яка сталася в Константинополі, під час царювання імператора Льва VІ Філософа, який отримав своє прізвисько за любов до книжкової мудрості.

За легендою столицю Візантійської імперії оточили полчища ворогів, в будь-який момент здатних увірватися в місто, зруйнувати і спалити його. Єдиним притулком мешканців обложеного міста став храм, де люди в молитві просили у Бога порятунку від варварів. У той час в храмі був і святий юродивий Андрій зі своїм учнем Єпіфанієм, яким примарилось видиво, як сама Божа Матір уклінно молиться перед Господом про порятунок народу. Після чого в супроводі святого Іоанна Хрестителя і святого апостола Іоанна Богослова Богородиця підійшла до Престолу і, знявши зі своєї голови покривало (грец. омофор), простягла його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих ​​і невидимих. Святий Покров відвів біду: нагрянула несподівана буря, яка розкидала ворожі кораблі. Незабаром вороги зняли облогу і пішли від Константинополя. Так Богородиця врятувала місто від розорення і людей від загибелі.

Зазвичай це свято невірно позв'язується з нападом сарацинів на Константинополь. Проте візантійські хроніки того часу не містять жодної згадки про напад сарацинів, як тоді називали арабів. Але яка ж подія могла так сильно налякати жителів Константинополя?

Відповідь міститься у давньоруських літописах. У 907 році давні руси під проводом київського князя Олега Віщого здійснили зухвалий набіг на Константинополь. Люті вікінги Олега і ведені ним слов'яни, міцно закарбувалися у пам'яті греків. Вони були для них не менш страшними, ніж араби.

Тож видається, що в свято Покрови святкується серед іншого і поразка слов'янської (язичницької) зброї, зброї наших предків, перед силою Божою і заступництвом Пресвятої Богородиці. Та чи так це насправді?

Хоча під час нападу на імперію Олегу і не вдалося захопити Константинополь, проте за свідченням літописця руси повернулися з багатою здобиччю. А 911 року між Руссю і Візантією був підписаний мирний договір. Велика Візантійська імперія чи не вперше в історії підписала договір «про мир і дружбу» з нікому невідомими варварами-русами. Отже похід київського князя Олега на Константинополь слід вважати більш ніж успішним. Недарма ж поет сказав про нього: «Твій щит на вратах Цареграда». Вельми показово, що свято в знак чудесного спасіння Константинополя, в грецький календар не увійшло, натомість було прийнято і затверджено на Русі, як одне з найвагоміших.

Згодом в Україні цей день набув особливого значення. Пресвята Богородиця вважалась покровителькою козацького війська, а свято Покрови було для козаків великим святом. Січова церква, що знаходилась на Січі, була церквою Покрови Богородиці. Крім того, саме на Покрову там відбувались вибори кошового отамана і старшини. Тому не випадково цей день згідно з Указом Президента України № 966/99 від 07.08.1999 р. було обрано як День українського козацтва.

Та це ще не все. Вважається, що 14 жовтня 1942 року було створено Українську Повстанську Армію - військово-політичну формацію українського визвольного руху Організація українських націоналістів. Тому цей день також  традиційно відзначається як день створення УПА ОУН.

Нарешті Указом Президента України № 806/2014 від 14.10.2014 р. цей день було проголошено Днем захисника України. Разом з цим був скасований попередній Указ Президента про святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Це рішення Петро Порошенко прокоментував так: «У багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв и дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!». А наступного року Верховна Рада за пропозицією Президента прийняла закон, який оголосив День захисника України офіційним вихідним днем.

Таким чином, сьогодні в цьому святі переплелись бойові звитяги всіх наших предків – давніх русичів, запорозьких козаків, вояків УПА і сучасних захисників - воїнів АТО, що боронять сьогодні рідну землю від російської агресії. Отже, без перебільшення можна сказати, що 14 жовтня – це День воїнської слави України. Нехай же Пресвята Богородиця завжди береже Україну та її захисників!