Чайні традиції в різних куточках світу

Чай – легендарний напій, який люблять у всьому світі, а в східних народах його навіть наділяють цілющими і магічними властивостями. Саме тому чаювання для більшості з нас - це не просто прийом їжі, а певний ритуал. Ми хочемо розповісти вам про унікальні традиції та правила чаювання у різних народів. UaModna пропонує заварити чашку смачного та ароматного чаю і випити його разом з усім світом.

Чай по-українськи

Українські традиції чаювання складно назвати екзотичними. Тут надають перевагу чаю традиційних сортів, а п'ють його всі: від малого до великого. І звичайно, широка українська душа може перетворити звичайне чаювання у справжній бенкет з пирогами, печивом і цукерками.
 

Чай по-англійськи

Британці - одна з найбільш "чайних" націй світу. Саме про англійське чаювання ходять легенди, і це не випадково. Адже, чай прийнято пити тричі на день: за сніданком, о першій годині дня і о п'ятій годині - знамениті five o clock. Найпопулярніший сорт чаю - звичайно ж, ерл грей, у який додають молоко.
 

Чай по-японськи

Чай "матча" - це японський порошковий зелений чай. Робиться з подрібненого листя зеленого чаю найвищої якості. Саме його традиційно використовують у класичній японській чайній церемонії. У наш час матчу також широко використовується як харчова добавка до різних японських десертів: вагасі, морозива з зеленим чаєм, а також до локшини соба.
 

Чай по-французьки

Незважаючи на величезну популярність кави у Франції, чай і тут не обділений увагою. Говорячи про традиції, не можна не згадати класичний "паризький чай", що складається з власне чорного чаю, апельсинового соку, лимонної цедри, мускатного горіха і цукру. Ну і куди ж без коньяку? На одну порцію припадає чотири чайних ложки. Ідеальний напій для холодних зимових вечорів!
 

Чай по-грецьки

У Греції є все! Крім чаю. Так уже склалося, що греки байдужі до цього напою. Втім, не зовсім: серед еллінів дуже популярний настій гірських і степових трав - так званий "гірський чай по-грецьки". Місцеві жителі впевнені в цілющих властивостях цього напою і завжди радять його туристам.
 

Чай по-американськи

Американці віддають перевагу солодкому, холодному напою з льодом. При бажанні можуть додати сироп чи фрукти. Незважаючи на культ кави у Сполучених Штатах, влітку чай з льодом тут розмітають в одну мить.
 

Чай по-тайськи

Таїланд не втомлюється дивувати туристів своєю багатою і колоритною культурою. Чай тут теж особливий. Якщо вам принесли високу склянку, повну льоду - не лякайтеся, саме так цей напій звикли подавати в Таїланді. Міцний червоний чай з анісом та іншими спеціями подають крижаним, з додаванням молока, вершків або згущеного молока. Холодний чай по-тайськи не тільки втамовує спрагу, а й рятує від спеки.
 

Чай по-казахському

У Казахстані чай прийнято пити з піал. Та й взагалі країна несподівано багата на чайні традиції.

Тут п'ють дуже багато чаю, переважно чорний з молоком. Для казахів "попити чаю" може означати тривалий прийом їжі, який передбачає не тільки чай, а й якусь м'ясну страву. В середньому казахи за один раз випивають чотири-п'ять піал чаю. Зазвичай його розливає "келінка": наречена або дружина сина. Вона доглядає за всіма і обов'язково стежить, щоб у кожного в піалі був чай. Якщо келінки немає, цим займається або дочка, або будь-який молодший член сім'ї, але майже завжди жінка.
 

Чай по-індійськи

Чай масала, "чай зі спеціями" - напій родом з Індійського субконтиненту, що отримується шляхом заварювання чаю із сумішшю індійських спецій і трав. Традиційного способу приготування чаю масала немає, і багато сімей мають свої власні рецепти. Найчастіше молоко і воду змішують навпіл, і варять чай, додаючи в нього, не економлячи, різні спеції. Перець, бадьян, кориця, мускатний горіх, імбир. Масалу варять і п'ють прямо на вулицях.
 

Чай по-турецьки

Турецький чай зазвичай заварюється за допомогою спеціального подвійного заварного чайника. Вода доводиться до кипіння у великому нижньому чайнику. Потім частина окропу використовується для заварювання кількох ложок подрібненого чайного листя у верхньому трохи меншому чайнику, де виходить дуже міцна заварка. Вода, що залишилася, використовується для розведення чаю, виходячи з індивідуальних переваг: або міцний чай, або слабкий. Чай подається в маленьких склянках - армуд - з декількома шматочками цукру.
 

Чай по-тибетськи

Тибетський чай часуйма виготовляється з китайського пресованого пуеру і є важливою частиною повсякденного раціону тибетців. У його склад входить чай, молоко, масло яка і сіль. Він добре зігріває і навіть втамовує голод.
 

Фото: binbinstudiо

Чай по-марокканськи

У Марокко воду для чаю кип'ятять в чайнику на невеликій печі. Саме ж приготування схоже на витівки фокусника: "чаєвар" переливає рідину з однієї посудини в іншу, піднімаючи руки вище голови. У чай обов'язково додають м'яту. П'ють його повільно, вдихаючи м'ятний аромат і зазвичай не менше двох чашок за один раз. Також до напою додають лайм або часточки лимону.
 

Чай по-гонконгськи

Традиційний гонконгський чай роблять з чорного чаю і молока (як правило, згущеного) та подають холодним. Це є частиною обіду в гонконгській чайній культурі.
 

Чай по-тайванськи

Охолоджений чай з Тапіока або, як його ще називають за кордоном, Bubble Tea - це незвичайний напій на основі чорного або зеленого чаю з різними добавками: сиропами, топпінгами, молоком, вершками. Але головним інгредієнтом цього чаю є тапіока, приготовлена в цукровому сиропі.
 

Чай по-пакистанськи

У Пакистані, як і в Індії, прийнято пити масала-чай, приготовлений з використанням чорного чаю, молока і прянощів. Також він має безліч інших варіантів.
 

Чай по-китайськи

Китайці дуже люблять чай. Тут п'ють в основному зелений, жовтий чай або улун, а от чорний чай не поширений. Варварством вважається пити чай холодним! Він повинен бути тільки гарячим! Причому пити, щоб не обпектися, потрібно шумно, втягуючи разом з чаєм повітря. Нас може бентежити така традиція, але пити чай тихо просто нешанобливо в Китаї. Пуер - улюблений напій китайців. Цей чай відрізняється специфічною технологією виробництва. Саме тому, на відміну від інших чаїв, він з часом не псується, а його смакові якості поліпшуються. Продається у вигляді коржів і кубиків.
 

Чай по-єгипетськи

В Єгипті чай п'ють зовсім інакше - через синтез традиційної пристрасті до кави та англійської чайної традиції, запозиченої в роки Першої світової війни. Чай п'ють дуже міцним, зі звичайних склянок, до яких подають склянку кип'яченої води (для запивання). До чаю можуть подавати м'яту і цукор за смаком. А на єгипетських весіллях популярним є чай з гібіскусом.
 

Фото: onceuponakitchen

Чай по-монгольськи

Суте-цай варять в казані з додаванням солі, молока, тваринного жиру, підсмаженого сала і борошна. Використовують найчастіше зелений. Подібні рецепти можна знайти і на Тибеті, а також в деяких азіатських країнах. Подають в плоских чашках та піалах.
 

Чай по-аргентинськи

Аргентинці люблять мате - терпкий на смак з легким солодкуватим присмаком, багатий вітамінами, тонізуючий напій, який містить багато кофеїну. Його роблять із сухого подрібненого листя і молодих пагонів падуба парагвайського. Цей зелений чай має димний аромат і може подаватися гарячим або холодним.
 

Чай по-південноафриканськи

Ройбуш - яскраво-червоний чай, що росте в Південній Африці. Зазвичай подається без молока або цукру і має приємний солодкуватий м'який смак.
 

Чай по-малайзійськи

Teh tarik - традиційний малайзійський чай, до складу якого входить чорний чай, цукор і молоко. П’ють його холодним замість десерту.
 

Фото: iezuanajmin

Чай по-кувейтськи

Типовим пообіднім чаєм в Кувейті є чорний чай з кардамоном і шафраном.
 

Чай по-катарськи

У Катарі чай кип'ятять двічі, додаючи в нього молоко і тростинний цукор.
 

Фото: elmeem_alsuwaidi

Чай по-мавританськи

Мавританці п'ють чай в три заходи з трьох різних чашок від несолодкого до найсолодшого. Це в основному чорний або червоний чай. А замість м'яти вони полюбляють додавати майоран, вербену, помаранчеву воду, амбру, базилік, герань, мускат, мигдаль, кедрові горішки та інші ароматизатори. Приготуванням чаю займаються в основному чоловіки.
 

Чай по-узбецьки

В Узбекистані п'ють в основному зелений чай, який засипають в добре прогрітий чайник, злегка заливають окропом (не більше ніж на чверть) і кладуть чайник на 2 хвилини, наприклад, у відкриту духовку. Потім чайник доливають до половини, а ще через 2-3 хвилини обливають зовні окропом і доливають до трьох чвертей обсягу. Потім витримують ще 3 хвилини і доливають доверху. Чай по-узбецьки зазвичай п'ють несолодким, часто з вершками або пінкою, знятою з кип'яченого молока.
 

Якщо ти любиш чай і не можеш уявити і дня без нього, тоді урізноманітнюй свої чаювання та спробуй варіант, який тобі найбільше сподобався.