"Євині дочки" живуть і творять в Луцьку. Вони, як справжні феї, створюють речі, які роблять світ кращим і гарнішим. З-під їхніх чарівних пальчиків з’являються яскраві й оригінальні, прикрашені цікавими візерунками торбинки, керамічні аксесуари і навіть традиційні ляльки-мотанки в новому, модерному виконанні. "Євині дочки" - це дві молоді майстрині-художниці, дві Олі – Ільчук та Присяжнюк.
Назва творчого дуету, за яким сховалися лучанки Олі, наче відсилає до культової серії книг "Хроніки Нарнії" - нарнійці доньками Єви називали усіх людських осіб жіночої статі. Але дівчата кажуть: назва прийшла до них зовсім з іншого боку. Якось, ще до створення творчого дуету, Оля Присяжнюк мала персональну виставку в Луцьку. На картинах були зображені жіночі образи. "Всі вони були мені рідні, як доці. А оскільки Єва – ім'я першої жінки на Землі, то й виставка отримала назву, "Євині дочки", -розповідає Оля. "Згодом, - підхоплює Оля Ільчук, - ми придумували назву нашому дуету, перебрали купу варіантів, і крапку в наших пошуках допомогла поставити спільна подруга згадавши назву цієї виставки".
Дівчата познайомилися ще школярками, коли навчалися у Луцькій художній школі – хоч у різних класах, але в один час. Згодом їх життєві та творчі стежки розійшлися: Оля Ільчук навчалась у Луцькому училищі будівництва і архітектури №2, закінчила курси крою і шиття, а інша Оля тим часом шість років провчилась у мальовничому містечку Косові на Франківщині, опановуючи мистецтво знаної косівської кераміки. "Потяг до творчості був ще зі школи: ніколи не любила точні науки, завжди тягнуло до малювання і гуманітарних дисциплін. Недарма я лівша, - розповідає Оля Ільчук. - З 15 років мріяла стати модельєром, і було бажання створити свій власний, суто український бренд. Із часом зрозуміла, що це реально, а потім доля звела мене із моєю творчою тезкою. Так я запропонувала їй участь у проекті".
Дівчата творять красу легко, наче співають, - дуетом. У них немає чіткого розподілу обов'язків, виходять із того, в кого де більше досвіду: в однієї – у творчому оздобленні, в іншої – у пошитті й організаційних питаннях. Але в процесі цим досвідом обмінюються і гармонійно усе поєднують. У їхньому асортименті – сумки, торбинки, кераміка і ляльки-мотанки. "Усе стараємося робити з любов'ю та хорошою енергетикою. Адже переконані: головне робити те, що любиш, і любити те, що робиш. Продукцію виготовляємо з натуральних тканин та природних матеріалів, використовуємо льон. А вишивка надає виробам українського колориту", - кажуть дівчата.
Ляльки-мотанки – це традиційний український оберіг. Та "Євині дочки" роблять їх радше декоративними, але абсолютно унікальними. В кожної – своє "обличчя" і своя "душа". "Таких ляльок-мотанок робити ніде не навчать, бо вони керамічні, декоровані текстилем", пояснюють дві Олі. Для того, щоб придбати їхню "мотанку", кажуть "Євині доньки", особливих причин не потрібно: сподобалася – забираєш і милуєшся. А милуватися є чим – вони симпатичні, яскраво вбрані, здається – так і притягують позитив до оселі власників.
Ручна робота коштує недешево, але луцькі майстрині на свої вироби ціни ставлять помірні. Придбати їх можна через соцмережу
Фейсбук, або ж у крамниці "Арт-Деко" у Луцьку. Планують незабаром відкрити свою студію, розширювати асортимент. А поки чаклують над своїми чарівними "донечками" - ляльками, сумочками і торбинками, вкладаючи в кожну з них часточки своєї душі.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
