14 грудня 2019 року
Світ готовий до змін

Дорогі! Життя завжди сприяє своєму продовженню.

Це основний життєвий принцип. І ми, як вираз життя, прагнемо робити те ж саме. Але навколо уявлення про те, як вижити, люди спорудили ментальну конструкцію, яку називають «право власності». Люди оголошують своєю власністю все, що хочуть зберегти, - своє тіло, потім свого партнера і своїх дітей.

Ми говоримо, що діти наші. Те ж саме говоримо про чоловіка, начебто володіємо ними. Те ж стосується Землі, майна і всього матеріального, що нас оточує. Люди вважають, що сама планета, на якій ми живемо, є нашою власністю, вирішивши, що це небесне тіло, цей космічний об'єкт, належить не самому житті, а окремим людям або в деяких випадках, їх представникам, тобто уряду. Вони забули, або не знають, що Земля – це жива істота, яка взяла на себе місію супроводжувати нас, людей, в нашій мандрівці у часі і просторі, супроводжувати нас під час нашого духовного зростання.

Люди поділили Землю на частини, звівши уявні кордони, і проголосивши своє право на приватне володіння не тільки територією, але також ґрунту і всіма ресурсами під ним, і небом над ним, що призводить до захоплюючої суперечки про права польоту над країною, і про те, як далеко простягаються ці межі.

Люди так серйозно сприймають ці права власності, що через них розв'язуються війни (найкращий приклад цьому є Росія - ВЗ). Але істина в тому, що ми ніколи не зможемо володіти будь-якою частиною будь-якої планети Сонячної системи, навіть якщо це планета, на якій виник наш вид. Ми - просто керуючі, які мають прагнути добре піклуватися про те, що нам дано Творцем в піклування, включаючи наші тіла, наших подружжя і дітей, землю, на якій ми живемо, і все інше, доручену нашим турботам.

Життя просить нас зберігати їх, але не оголошувати, що вони є нашою власністю, і що вони належать нам, і нікому більше. Така думка не є функціональною. Ніщо, чим володіє людина, не буде належати їй вічно. Речі можуть бути в нашому розпорядженні, але не є нашою власністю.

Права власності - це фантазія, це плід недосконалого людського розуму, і як всі ментальні конструкції, ця конструкція тимчасова і не має ніякого відношення до кінцевої реальності. Як і всі соціальні умовності, поняття про право власності народжене помилками, які для людства третього виміру є переконаннями. В даному конкретному випадку це базова омана про життя, згідно з якою існує нестача того, що необхідно для щастя.

Насправді існує досить всього, щоб бути щасливими. Але люди не вірять в це і тому прагнуть зробити своєю власністю все, що хочеться найбільше, уявляючи, що володіючи цим, можна залишити це у себе назавжди, що ніхто не відбере це, і що завдяки цьому володінню прийде відчуття безпеки, надійності і щастя.

Будь-хто, у кого багато власності, може сказати, що ніщо не може бути далі від правди. Однак це уявлення як і раніше існує. Уявлення про те, що щось може бути нашою власністю, принесло більше шкоди психіці, і більше шкоди, ніж можна собі уявити. Причина в тому, що люди думають, ніби володіння власністю дає їм права, яких у них насправді немає.

І хоча це людське божевілля порушує основні принципи життя, не варто хвилюватися про життя. Вона триватиме, і ніхто не зміг би припинити життя, навіть якщо захотів. Воно просто пристосується до новостворених умов, і потече далі.

Однак, якщо ми хочемо, щоб життя тривало в його теперішньому вигляді, щоб воно і далі розвивалося в тій формі, в якій існує зараз на Землі, необхідно ініціювати процес його адаптації, а не просто стояти і дивитися. Необхідно почати створювати світ ваших найбільших мрій, покінчити з кошмаром сьогоднішньої реальності, і знайти інструменти, за допомогою яких можна цього домогтися.

Світ зараз готовий до цього більш, ніж будь-коли. Він жадає нової духовної істини, яка сприяє життю, а не знищує його. Світ шукає нову духовну стежку, вимагає нового бачення і переконань.

Більшість людей просто не насмілюються сказати це вголос, адже це означало б визнати, що духовна стежка, по якій людство йде сьогодні, не веде туди, куди ми хочемо йти. Тепер перед нами стоїть завдання - не намагатися зберегти безпеку і стабільність, а повернути їх.

Можна спробувати виконати це завдання на фізичному рівні, використовуючи бомби, танки або економічну і політичну міць, або вибрати виконати його на духовному рівні, змінивши наші переконання, тобто парадигму.

Перше переконання, яке необхідно змінити, це переконання в тому, що ми якимось чином не можемо жити в безпеці і стабільності. Втрата безпеки і стабільності - це ілюзія, враховуючи, хто ми є насправді.

Якщо використовувати людські стандарти, то людство їх втратило. Якщо використовувати духовні критерії, то ми ніколи не можемо їх втратити. Внутрішній спокій не досягається зовнішніми засобами, він досягається розумінням того, ким ми є. Лише коли ми знаходимо внутрішній спокій, стає, нарешті, можливим і зовнішній спокій.

При відсутності світу всередині, неможливо досягти миру зовні, як це знову і знову відкриває людство, і ми відкриваємо це прямо зараз (на прикладі агресивних країн, які захоплюють чужі території заради імперських амбіцій чи економічних вигод - ВЗ). Сьогодні зовнішній світ земної спільноти настільки крихкий, тому що люди практично не знають, що таке внутрішній спокій. Світ розпадається на частини, а люди намагаються скласти його в одне ціле, використовуючи непридатні для цього інструменти, постійно намагаючись змінити світ, його поведінку, замість того, щоб змінити його переконання.

Всі людські вчинки і реакції виходять з двох джерел - з любові або зі страху. Немає іншого джерела, з якого може виникнути думка, слово або дія. І сьогодні саме страх керує людською поведінкою. Більшість ментальних конструкцій і соціальних умовностей засновані на страху.

Люди створили їх, щоб захиститися. Мораль захищає від неправильних вчинків і від покарань, які накладає Бог або людина. Справедливість захищає від того, щоб з нами поступали несправедливо. Навіть конструкція, яка називається «правом власності» є захистом. Люди уявляють, що воно (право) захищає від того, що у них щось заберуть.

Але жодне з цих засобів захисту не працює, як рано чи пізно доводить саме життя. І знову починається бій, який ніколи не припиняється і не припиниться, поки людство не відпустить свої страхи і помилки, породжені ними. Тоді соціальні умовності, звід правил, які регулюють взаємовідносини, зміняться і стануть точніше відображати основні життєві принципи.

Переклад і правка Валерія Зміївського

www.youtube.com

Канал Эра Водолея