02 вересня 2019 року
Ігор Каганець
Цивілізаційна розвилка і головний конфлікт XXI століття

Найголовнішою реальністю нашого часу є прискорене розділення світу на два ворожі табори – два типи цивілізації, два світогляди, два способи життя, два суспільства - постіндустріальне та ультраіндустріальне. Причиною такого розділення є системна криза нинішньої індустріальної суспільно-економічної формації.

Як відомо, індустріальна формація – це масове виробництво і масове споживання. Центральними фігурами індáстріалу є «великий конвеєр» і безликі аморфні натовпи, які його обслуговують. У переважній більшості люди самі живуть як машини, тобто мислять і діють як запрограмовані автомати, причому на всіх рівнях соціальної ієрархії – від найвищих чиновників до простих роботяг.

Криза індустріальної формації спричинена не лише її загальним «зношенням» і паразитичним зараженням, а й появою нових технологій, передусім у сферах інформації, фінансів, енергетики та виробництва. Неможливість жити по-старому поєднується з привабливими перспективами жити по-новому. 

Розв’язання індустріальної кризи має два варіанти – або перехід до якісно нової формації, або суттєва модернізація існуючої. Звідси два важливі терміни:

1) постіндáстріал (від лат. post – після) – принципово нова формація, яка є діалектичним запереченням індустріальної формації;

2)  ультраіндáстріал (від лат. ultra – понад, надмірно) – вища фаза індустріальної формації, її суттєва модернізація.

Постіндáстріал – це звільнення

Ключовою ідеєю постіндустріальної формації є звільнення людини від світоглядного, організаційного і економічного рабства «великого конвеєра». Головними ознаками постіндастріалу є:

формування адекватного світогляду, відмова від брехні й маніпуляцій – як засобів негідних і непродуктивних;

невимушене долучення людини до різноманітних самокерованих громад, проектів, ініціатив – територіальних, ділових, духовних, за інтересами;

формування державних органів управління знизу догори (республіканізм), тотальна виборність, перетворення народу на свідомий соціальний організм – націю;

економічна та енергетична самодостатність сімей і громад, неонатуральне господарство, міні-фабрики, малосерійне та індивідуалізоване виробництво;

безперервна самоосвіта, культ саморозвитку і самозцілення;

висока соціальна мобільність, динамічне висування еліти у своїх громадах та їх об’єднаннях;

легкий доступ до інформації, глобальний Інтернет;

формування мережі напівавтономних поселень за межами міст, розвантаження мегаполісів;

розвиток легкомоторної авіації та дирижаблів, доступних для приватного і громадського володіння;

головна продуктивна сила – правда, знання і вільна творчість;

зростання етнічної, соціальної, релігійної різноманітності,

головна ідеологія – націоналізм (республіканізм, національний солідаризм, консерватизм, традиціоналізм).

Прихід постіндастріалу означає, що попередня індустріальна формація буде знесена разом з усіма її інститутами – корумпованою бюрократією, маніпулятивними ЗМІ, екологічно шкідливими заводами і мегаполісами, монополізованою економікою, продажними політиками, отупляючою освітою, культом грошей, тотальною брехнею і лицемірством.

Ультраіндáстріал – це комп’ютеризоване рабство

Ключовою ідеєю ультраіндустріальної формації є остаточне перетворення людини на гвинтик соціальної мегамашини – як у кінофільмі «Матриця» (1999). Головними ознаками ультраіндастріалу є:

державна індустрія ефективного промивання мізків, придушення будь-якого вільнодумства;

повне домінування державного апарату;

формування органів управління згори донизу (етатична диктатура), відсутність реальної виборності;

повна залежність людини від індустріальної «матриці»;

стандартизована освіта;

мінімальна соціальна мобільність, анонімна правляча верхівка,

обмежений доступ до інформації, ізоляція від глобального Інтернету, контрольований державою інтранет;

концентрація населення в мегаполісах;

обмеження неконтрольованих транспортних та інформаційних комунікацій;

головне джерело сили – дисциплінований «людський мурашник», стандартизація, централізоване керування;

примусове зменшення етнічного та соціального розмаїття, культурна уніфікація, псевдорелігійність або атеїзм;

головна ідеологія – етатизм (від соціал-демократії до соціалізму і відвертого комунізму).

Перехід до ультраіндастріалу означає глибинну оптимізацію індустріальної формації та доведення її до логічного завершення у формі комп’ютеризованого рабства, формування нового типу людини з мисленням «живої гайки» і готовністю всіма силами захищати свій тоталітарний «мурашник».

Технологія – це лише підсилювач

Технології завжди етично нейтральні – вони лише підсилюють уже існуючі процеси. Технології підсилюють добро і зло, правду і брехню, лад і хаос. Скажімо, зброю можна використати і для захисту життя, і для його знищення. Інтернет можна використати і для просування правди, і для поширення брехні. Корисне чи шкідливе застосування технології залежить не від технології, а від того, в чиїх руках вона перебуває, хто нею керує, одне слово, яку людину чи групу вона підсилює.

Подібним чином інформаційні технології не є визначником постіндустріального чи ультраіндустріального суспільства. Суттєве збільшення інформаційного компоненту в сучасних соціальних та економічних процесах говорить про перехід до інформаційного суспільства. Інформаційне суспільство може бути постіндустріальним або ультраіндустріальним.

Глобальний конфлікт XXI століття

Тисячолітня війна між волею і поневоленням нині розгортається у протистоянні постіндустріальних та ультраіндустріальних тенденцій. Найвиразнішим проявом є загострення конфлікту між США в союзі з Новою Європою  і Континентальним блоком Китай–Росія–Стара Європа.

З другого боку, згадане розділення проходить через самі США. Наприклад, Гугл, Фейсбук, CNN – це ультраіндастріал. Їм протистоїть Дональд Трамп зі своєю політикою націоналізму, опорою на власні сили, ліквідацією паразитичних процесів. Це ще не є чистий постіндастріал, але це вже рух у правильному напрямку.

Місцем, де постіндустріальні тенденції реалізуються в цілісності і повноті, є Україна. Сьогодні вона стоїть на самому початку постіндустріальних перетворень і їй ще далеко до США. Проте динаміка настільки висока, що вже за 10 років ми не впізнаємо самих себе. Україна стане планетарним центром постіндустріальної формації. Головним прискорювачем є США, головною антитезою – агресія Мордору.

В ідеальному варіанті Рай – це необмежена зовнішня загроза плюс необмежені зовнішні ресурси. Саме такий «ідеальний шторм» починається в Україні. Про це читайте у статті Український Рай: офіційне відкриття.

https://www.ar25.org/article/cyvilizaciyna-rozvylka-i-golovnyy-konflikt-xxi-stolittya-postindustrialne-ta