Походження поляків

Правильно розуміючи хто такі поляки, набагато легше вибудовувати з ними дружні відносини.

Богдан Хмельницький в Білоцерківському Універсалі каже, що Польща створена українцями. То кому мають вірити українці, своїм лицарям, чи переписувачам історії? Син Богдана Хмельницького мав звання князь Сарматії. Козацький літописець Самійло Величко називає українців народом савроматійським козако-руським з давніх літ.

Відомим є арійський звичай козаків, через неприпустимість рабства, полонених оселяти на своїй землі і брати з них данину 7 років. Ці роки давалися для переучування на український звичай. А далі полоненик отримував волю. Він міг повернутися додому, але більшість осідали, зоставалися жити людяним звичаєм, бо він найкращий. Та й ті що йшли додому, були свого роду поширювачами правого світогляду.

Так і виникла Полонія (полон, бранці). Шляхта була із українців-сарматів (Мєшко — українське прізвище), а посполиті — із різних народів, здебільшого із З. Європи.

Через те, що переводили на сарматську (українську) мову доросле населення, то на відміну від рідної мови, її важко було засвоїти чисто. У такому випадку перше покоління мовців привносить риси своєї мови, наприклад, загальноєвропейська погана вимова «р». В наступних поколіннях мовців ці риси мимоволі закріплюються і передаються століттями.

Тому польська мова яскраво показує, що це колишня українська мова, але «р» стало «рж» (Андрей — Андржей-Анжей), «зуб» - «зомб» (французька гугнявість), додалося дзекання «дякую» - «дзєнькує».

Особливо наглядно вийшло (як свого часу у завойованих ромеями галів) з наголосами у словах — не змігши запам’ятати наголоси чужої мови, вони зробили їх однаковими у всіх словах (французи на останньому складі, а поляки — на передостанньому).

Словосполучення «длачеґо» (замість українського «чому») має інший причиннонаслідковий глузд, але до болю схоже на німецькі та французькі глузди: pour qua (для чого). Для чого йде дощ? З українського глузду, це смішне питання, бо дощ не думає, для чого він капає, а от чому — тому що осінь настала, чорна хмара насунула.

Стосовно звичок — поляки дуже багато вживають м’яса (як для хліборобського відичного народу) і, як англійці з німцями, полюбляють сире м’ясо. Це татаромонгольські звички, з сивої давнини. (див. Походження англійців).

Лайка у поляків теж більше походить на західноєвропейську, про сморід, кал (див. Походження матюків). Стосовно рівня особистої хоробрості, є велика відмінність цього народу, українці вважають поляків лякливими, тут пригадується боксер Анжей Голота.

Та і зверхнє ставлення до українців схоже зі ставленням так само колись окультурених в сарматське русло росіян. Тут не видно родства. Ніякого порівняння з балтійцями. До балтійців в українців ставлення, мабуть, краще ніж до самих себе, тому що балтійці, як і українці не є слов'янами (див. Походження слов'ян).

Висновок. Слов'яни поляки, як і слов'яни росіяни, поважають силу та перевагу. Вони, після всіх злочинів проти українців, подібно до росіян, висувають відверто несправедливі звинувачення, саме тоді, коли Україна переживає важкі часи. Тому українцям потрібно спочатку взяти приклад з поляків: припинити меншовартість, провести в своїй країні стандартні реформи правової держави (подібні до польських та балтійських). А потім запропонувати сусідам щось дуже привабливе, безпеку, розвиток правого толку, і керувати Міжмор’ям — найпотужнішою спілкою дружніх країн у світі, як колись робила Сарматія. Схоже, що З. Європа потерпає через змішування населення з несумісними народами що приводить у них до протистояння. Тож, українцям треба рятуватися самим і рятувати Міжмор’я.

ЩЕ. До речі, дослідники стверджують, що трипільці вживали багато гороха (46% у харчуванні, а його амінокислотна матриця є тотожньою матриці м’яса). Худоба була потрібна здебільшого для утворення ланів — спочатку випасали худобу, вона виїдала чагарники, удобрювала, а потім там сіяли горох, тощо. Тож, хліборобський народ оріїв-праукраїнців вживав дуже мало м'яса.

Звідси і богатир Котигорошко, який, до речі, дійшов до казок Індії та Маньчжурії.