Чомусь у житті ми обов'язково радіємо. Чомусь особливому - більше, яскравіше! Чомусь буденному, може, філіжанці вранішньої кави, - як за звичай. Але зрадіємо обов'язково! Життя ж нанизує ті наші радощі на свою довгеньку скручену пряжу. Не забуває, ніколи!
Читати більше

Ну як я його покину - не кожний має свою людину...
Читати більше

Один з найкращих політичних детективів - "Картковий будинок" з’явився українською мовою.
Читати більше

Цей перелік містить твори, написані красивою українською мовою або ж вдало перекладені іноземні видання.
Читати більше

На Франкфуртському книжковому ярмарку, який відбувся у Німеччині з 19 по 23 жовтня, обрали найкращі видання, серед яких дев’ять українських видань.
Читати більше

вірш
Читати більше

Неповторимые цитаты Коко Шанель
Читати більше

Філософський вірш
Читати більше

Білий папір розгортає стежку. Не можеш пуститися, йди словами. Дощ лиє спокоєм, Жовте листя на брамі. Не бійся змокнути, відкривай, йди далі...
Читати більше

Бувай, Серьожка! Ти завжди будеш поруч зі своїми батярськими піснями! Вічна Тобі Па'мять! P.S. Абищо, та Львів притулив Тебе, СЕРГІЙКО! Ти приїхав - домів . . .
Читати більше

Вересень з сумом вступає в осінь. Хто він, кого в думках своїх носить? Ще сонцю належить, із серпнем здружився, та вітер у прірву штовхає, не вбийся!
Читати більше

Любовна філософія
Читати більше

Не боятися неба - тоді тільки можна злетіти
Читати більше

Кволий дідуган у кацавейці з довгим сивим волоссям, щільно притиснутим до голови чорним зім'ятим капелюхом, якось скоса присівши на корчака, щойно от розкурив свою трубку та зараз, затягуючись потроху, повільно випускав у принишкле лісове небо витками її сизий дим. (Зі спогадів про мольфарів).
Читати більше

Патріотичний реквієм - Заклик Патріота
Читати більше

19-23 жовтня відбудеться найбільша книжкова подія світу – Франкфуртський книжковий ярмарок, де буде презентована арт-енциклопедія "Ukraine. The Best. Культурний простір від А до Я".
Читати більше

Третій вірш збірки "Fashion on love"
Читати більше

Він ніколи не відповідав відразу. Ані словом, ані рухом! Бо, певно, ще раз дослуховувався до того, що щойно почув. До питання! Кожне рахував важливим і, аж потім, починав розминати чергову цигарочку пальцями, не у поспіх затягувався і тільки, випустивши нагору кілечко диму, починав тихо казати, добираючи точне слово. Він ніколи не був письменником, але говорив саме, як письменник!
Читати більше