Філософський вірш
Читати більше

Білий папір розгортає стежку. Не можеш пуститися, йди словами. Дощ лиє спокоєм, Жовте листя на брамі. Не бійся змокнути, відкривай, йди далі...
Читати більше

Бувай, Серьожка! Ти завжди будеш поруч зі своїми батярськими піснями! Вічна Тобі Па'мять! P.S. Абищо, та Львів притулив Тебе, СЕРГІЙКО! Ти приїхав - домів . . .
Читати більше

Вересень з сумом вступає в осінь. Хто він, кого в думках своїх носить? Ще сонцю належить, із серпнем здружився, та вітер у прірву штовхає, не вбийся!
Читати більше

Любовна філософія
Читати більше

Не боятися неба - тоді тільки можна злетіти
Читати більше

Кволий дідуган у кацавейці з довгим сивим волоссям, щільно притиснутим до голови чорним зім'ятим капелюхом, якось скоса присівши на корчака, щойно от розкурив свою трубку та зараз, затягуючись потроху, повільно випускав у принишкле лісове небо витками її сизий дим. (Зі спогадів про мольфарів).
Читати більше

Патріотичний реквієм - Заклик Патріота
Читати більше

19-23 жовтня відбудеться найбільша книжкова подія світу – Франкфуртський книжковий ярмарок, де буде презентована арт-енциклопедія "Ukraine. The Best. Культурний простір від А до Я".
Читати більше

Третій вірш збірки "Fashion on love"
Читати більше

Він ніколи не відповідав відразу. Ані словом, ані рухом! Бо, певно, ще раз дослуховувався до того, що щойно почув. До питання! Кожне рахував важливим і, аж потім, починав розминати чергову цигарочку пальцями, не у поспіх затягувався і тільки, випустивши нагору кілечко диму, починав тихо казати, добираючи точне слово. Він ніколи не був письменником, але говорив саме, як письменник!
Читати більше

Рубрика "Weekend Story"
Читати більше

(Філософія життя та почуттів...)
Читати більше

Другий вірш ще не закінченої | тільки початої збірки "Fashion on love"
Читати більше

Випадковість - це не впізнана необхідність! (З філософських трактатів)
Читати більше

Простри туди руку Твою...
Читати більше

Вона існує сама по собі. Дуже автономно, майже недоторканно. І коли вона тільки каже про сигарету, тих декілька слів про... Ти вже цілком свідомо уявляєш її з тією сигареткою між пальчиків у тендітній руці, у яких вона тремтливо погойдується, мов метроном. Так спливає час! А потім... Потім вона починає напружено виголошувати свій вірш, ніби розкидає біля себе якийсь чудовий бісер.
Читати більше

Патріотичний вірш Ірини Хоменко, присвячений загиблим воїнам України. Хто вони для нас? Пам'ятаймо вічно! Герої не вмирають! Слава Україні!
Читати більше

Кожен з нас хоча б раз за своє життя відвідував бібліотеку: чи то в школі, чи коли був студентом, чи сьогодні, гортаючи сторінки електронної бібліотеки. В тих стінах неповторний аромат, тиша.
Читати більше