Золотоволоса дочка Ярослава

29 січня 1076 р. на 51-му році упокоїлася старша дочка Ярослава Мудрого Єлизавета, дружина норвезького короля Ґаральда Суворого, короля Данії – Свена Естрідсена.
 
15-річним Ґаральд потрапив до Києва. Довгий час він жив при київському дворі, де побачив білявку-князівну і закохався на вік. Як справжній лицар, Ґаральд склав пісню на честь "руської княжни з золотим волоссям". Молоді закохалися, вікінг посватався, але не міг князь віддати дочку "за нікого". Тож після обіцянки вірності молоді попрощалися.

Ґаральд подався в турне Чорним морем і Кримом. 15 років він у відчайдушних морських походах збирав лаври для вінка, складав до ніг коханої вірші, які стали піснями. І Візантії Ґаральд служив, Чорне та Середземне море підкорив, у Африці мав перемоги. І звідусіль він збирав золото й дорогоцінне каміння та відсилав (наче в банк) князю Ярославу.

 
Нарешті багатств стало стільки, що молоді одружилися.
  Щойно відгуляли весілля старшої дочки, до Ярослава Мудрого стали в чергу свати до середньої Анастасії та молодшої Анни. Видав князь середню дочку за короля Угорщини Андроша І, Анну – за короля Франції Генріха І – і став тестем Європи.

Ґаральд став співправителем конунга Магнуса Доброго, згодом конунгом Норвегії Ґаральдом Суворим (1047-1066 рр.). Короля Ґаральда було вбито 16-29 вересня 1066 року у бою під Ґастінгсом, після десанту нормандських королів під проводом Вільґельма Завойовника на Англію.

Єлизавета і Ґаральд мали двох дочок, Інґіґерду та Марію, одна з них вийшла заміж за Вільгельма Завойовника. Син ҐЯаральда та Єлизавети Олаф Бонд (Олаф Спокійний) правив у Норвегії у 1066-1093 рр.

Щоби підкріпити становище сина, вдова Єлизавета у 1067 р. вийшла за данського конунга Свена II Естрідсена. Вона була третьою дружиною Свена II і, можливо, матір’ю його наймолодшої дочки Олени-Ґунгільди.

Син Свена — Олаф І (король Данії у 1086-1095 рр.) одружився з дочкою Ґаральда III та Єлизавети — Інґіґердою, що ще міцніше скріпило норвезько-данський союз.