Перша граматика української мови

Багато хто вважає знамениту "Граматику" Мелетія Смотрицького, яка вперше була надрукована у 1619 році в місті Єв'є (поблизу Вільно), першою граматикою в історії української мови. Але це невірно.

Граматика Смотрицького дійсно на багато років стала головним підручником на наших землях, але не української, а … церковнослов'янської мови. За цим підручником, окрім українців навчалося також багато сербів, білорусів, росіян, зокрема, Михайло Ломоносов, для якого він став "вратами учености". 

А у 1643 році студент Паризького університету Іван Ужевич пише трактат "Граматыка словенскаıа написана прє[з] Їώанна Ужє́вича Словѧни́на; Слáвноѝ Акадємїѝ Пари[з]скоѝ в Тєωлогїѝ Студєнта в Пари́жу". Відомий також варіант цього манускрипту 1645 року під назвою: "Грамматыка словєнская зложє́на и напи́сана трүдомъ и прилєжáніє[м] Іωанна Ужє́вича словıани́на". Рукопис Ужевича написаний латиною, однак наведені ним приклади україномовні. Ось характерна фраза: "сподѣваюсѧ, ижъ ми за мою працу нагородишъ". А в якості прикладу до глави "Складання віршів" Ужевич наводить такий двовірш:

Сьогодні рукописи Ужевича зберігаються у відділі рукописів Національної бібліотеки в Парижі (під №3876) та у міській бібліотеці міста Арраса, на півночі Франції.



Фактично це й була перша граматика української мови XVI-XVII століть, заснована на живій народній мові, яку називали "простою мовою", хоча, насправді, за своїм складом вона зовсім не була "простою".

В манускриптах Івана Ужевича яскраво відбиті особливості української мови на фонетичному і граматичному рівнях, зокрема: вживання "і" замість "е", змішування "і" та "и", перехід "е" в "о" після шиплячих перед наступними твердими приголосними, давальній відмінок іменників чоловічого роду на –ові, вживання безособових дієслівних конструкцій на -но тощо. В "Граматиці" Ужевича наявні й діалектні особливості волинсько-поліських говорів північного наріччя української мови, а також деякі риси, притаманні білоруській і польській мовам.

І хоча дана граматика не була видана, вона міцно увійшла в науковий обіг. Так, вперше про неї згадує видатний вчений-візантолог А.Бандурі, її вивченням займалися такі відомі славісти, як Я.Копітар, Й.Добровський, О.Соболевський та інші.

У 1970 році українськими вченими І.К. Білодідом та Є.М. Кудрицьким "Граматика" Ужевича була підготовлена до видання і видана в серії "Пам'ятки української мови".