Економгліш: як економісти вигадують нові слова

Від "абеноміки" до "аустеріанців": найбільш визначні економічні неологізми за останні кілька років.

Після завершення гострої фази світової кризи у 2009 році економісти почали описувати причини зниження глобального ВВП у численних публіцистичних статтях, коментарях і серйозних економічних роботах. Одразу з'ясувалося, що для опису сформованої системи не вистачає слів, які вже існують у мові, тому економісти почали вигадувати свої власні.

Більшість економічних неологізмів, що з’явилися в англійській мові, потрібні, власне, не вченим, а публіцистам, яким доводиться описувати складні економічні процеси одним-двома абзацами, а деколи і одним-двома реченнями. Авторами неологізмів досить часто також є інвестиційні банки, які вживають такі словечка у своїх регулярних оглядах. Для них така творчість - це ще й піар-хід: наприклад, про інвестиційний банк Goldman Sachs у 2000-их роках говорили не тільки через їх угоди і фінансові показники, а і через те, що саме його аналітики вигадали абревіатуру БРІК ( Бразилія, Росія, Індія, Китай).
 

Фото: Bogdan Cristel / Reuters 

Ось, найцікавіші неологізми у галузі економіки

Один плюс один = більше двох

Напевно, найулюбленіший метод серед лінгвістів-економістів полягає у тому, що для отримання нового терміну потрібно об'єднати два слова або початок двох слів в одне. Так, наприклад, сталося зі словом Grexit (від слів Greece, Греція і exit, вихід), яке вперше використали у своєму огляді для Citibank Вільям Бюйтер і Ібрахім Рабарі у лютому 2012 року.

"Ми підвищуємо наш прогноз ймовірності виходу Греції з Єврозони (іншими словами, "Грексіта") до 50% протягом найближчих 18 місяців з 25-30%, які ми прогнозували раніше", - стверджували економісти у статті. Півтори роки з дня публікації ще не пройшли, але вже можна сказати, що їхній прогноз не здійсниться: Греція нікуди з Єврозони не вийшла і виходити не збирається. Втім, стаття стала відомою зовсім не завдяки прогнозу - слово Grexit підхопили журналісти і блогери, а стаття про неологізм з'явилася у Вікіпедії.

За схожим принципом утворені кілька інших, хоч і менш популярних слів. Так, зі слів Germany (Німеччина) і China (Китай) народився термін Chermany, який об'єднує країни з найбільшим торговим профіцитом: і Німеччина, і тим більше Китай постачають на експорт значно більше продукції, ніж купують. Мова йде в основному про несировинні товари.

Ще один приклад схожого словотворення - Chindia, об'єднує назви двох найбільших країн, що розвиваються, які у найближчі десятиліття мають випередити за обсягами ВВП найбільш розвинені держави. Щоправда, варто зауважити, що слово Chindia виникло ще до кризи і значною популярністю (на відміну від БРІК) не користується.

І’мяноміка

Метод, що полягає у об'єднанні імені і слова "економіка", відомий ще з часу "Рейганоміки", економічної політики Рональда Рейгана у 80-их роках. Під час кризи цей метод публіцисти використали стосовно нового прем'єр-міністра Японії Сіндзо Абе, який очолив місцевий уряд у грудні 2012 року.

Абе насамперед звернув увагу на економіку, зосередивши увагу на різкому зниженні курсу єни (це повинно допомогти місцевим експортерам) і на збільшенні державних витрат для підтримання економіки. Одним словом, його програму можна назвати "Абеномікою" (Abenomics) - напевно, найпопулярніший економічний термін 2013 року.

Популярність "Абеноміки" відразу сприяла появі схожих термінів. Всі вони менш поширені; значний потенціал є, напевно, тільки у слова "Лікономіка" (Likonomics), яке походить від імені прем'єр-міністра Китаю Лі Кецяна. Термін запропонували економісти Barclays Capital у кінці червня 2013 року, за їх словами, "Лікономіка" тримається на трьох принципах: зниження боргового навантаження, відсутність масштабних планів щодо державних витрат (на противагу "Абеноміці") і структурні реформи. За словами економістів, "Лікономіка" сприятиме уповільненню темпів зростання Китаю у короткостроковій перспективі, але у довгостроковій перспективі зробить його більш стійким.

Абревіатури

Навряд чи кому-небудь найближчим часом вдасться придумати більш вдалу абревіатуру, ніж БРІК. Вона з’явилась у листопаді 2011 в огляді Goldman Sachs і з неймовірною швидкістю розповсюдилась у економічних статтях, а через кілька років вийшла і на політичний рівень: країни БРІК почали проводити зустрічі на вищому рівні і навіть прийняли у свою організацію ПАР (South Africa), перетворивши термін у БРІКС.

Незважаючи на деяку приреченість, пов'язану із заздрістю до аналітиків Goldman Sachs, економісти продовжують вигадувати абревіатури. Одна з них - PIIGS – з краплинкою дотепності, бере свій початок з абревіатури PIGS, вигаданої ще у 1990-і роки.

Слово pigs перекладається з англійської як "свині" (або, ніжно, "поросята"), а абревіатура PIGS складається з перших літер назв чотирьох країн - Португалії, Італії, Греції та Іспанії - країн з найбільшим рівнем державного боргу в Європі. На початку 2010-х років абревіатурою PIGS почали називати країни, які найбільше постраждалі від кризи. Щоб абревіатура була правдивою, довелося додати до PIGS ще одну I - Ірландію, першу країну в ЄС, що оголосила про рецесію. Спад в економіці сприяв ще й повномасштабній банківській кризі у країні.

Інша абревіатура, яка за останні кілька років набула популярності, - SIFI або G-SIFI. Назви країн у ній шукати не варто; абревіатура походить від англійського виразу systemically important financial institutions (системоутворюючі фінансові інститути) з додаванням слова global, тобто важливі не для окремої країни, а для всієї світової економіки.

Абревіатура SIFI конкурує з модною фразою too big to fail, яка має таке ж значення: інститут або підприємство, банкрутство якого влада не може допустити, тому що це загрожує повномасштабною кризою. В результаті виходить, що "великих" держава рятує, а "маленьких" знищує, що, звичайно, викликає невдоволення останніх.

Чи переможе SIFI фразу too big to fail, невідомо, але шансів у абревіатури небагато: як зазначає портал Word Spy, too big to fail відома принаймні з 1908 року, тобто використовується вже більше століття.

Економісти від слова економія

Під час боргової кризи в Європі всі економісти світу розділилися на дві партії: ті, хто бачить вихід у різкому скороченні бюджетних дефіцитів і рівнів державного боргу країн, що постраждали, і ті, хто вважає, що для найшвидшого виходу з кризи вони повинні якомога більше витрачати, знижуючи безробіття і пришвидшуючи темпи економічного зростання.

Обидві групи мають своїх прихильників (варто зазначити, що найяскравіша постать у другій партії - нобелівський лауреат і публіцист The New York Times Пол Кругман), але особливе слово вигадали тільки для однієї з них. Тих, хто закликає економити, у публіцистиці останнім часом називають austerians (не плутати з austrians, австрійцями). Це слово походить від austerity, тобто суворої економії, яка доходить до аскетизму. В Україні ця назва ще активно не вживається, тому austerians можна перекладати на власний розсуд: наприклад, як "аустеріанці" або як "прихильники суворої економії".

(via)