В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримський літопис»

1 червня 2021
В'ячеслав Гук
***
Він досі ту любив, що вже як рік
пішла у засвіти – немов урвалась нитка,
скрушний і божевільний чоловік,
що ввечері у парк приходив зрідка
і годував тамтешніх голубів
зерном, яке виймав для них з кишені,
тепер він довго слухати любив
церковних дзвонів відгомін спасенний;
доріжкою ішов вздовж озерця
й пригадував хистке легке човенце,
і тіні сосон липли до лиця,
і вечір ранній ранив жалем серце;
він прагнув втамувати самоту
отими спогадами, що живили пам’ять,
і голуби зринали в висоту –
проте літа лягли йому на рам’я;
й тремтів відбиток зграї на воді,
а потім в глибині губився чорній –
спадали сутінки; а він тримав тверді
зеренця у руці, як зорі горні.
В’ячеслав Гук, зі збірки «Кримський літопис»

.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

5 книг української Незалежності
Книжки, з якими асоціюється період української незалежності, у кожного можуть бути свої. Але існують такі видання, де незаперечні цінності — герб, мова, національна ідея — стають єдиними і основними у справі формування нашої державності.
Читати більше
Не шукати зручний момент: є шанс, що він не настане
Про нове життя з Нового року: чому хочеться все змінити та як насправді це реалізувати в 2022 році. Інтерв'ю з практикуючим психологом Інною Гречко про шанси почати щось нове і краще з Нового року.
Читати більше