У клубі "Respublica" за адресою Шампанський провулок, 2 в п'ятницю, 9 березня відбувся концерт стрімко набирає популярність канадсько-польської групи "Paula & Karol". Колектив, що створює музику в стилі «міський фолк», встиг відвідати 11 музичних фестивалів за два минулі роки. Вони виступали в Німеччині, Нідерландах, Англії, Ісландії, Франції, США та рідній Польщі. В рамках свого другого візиту в Україну (перший відбувся у вересні 2011 р на фестивалі "Alternative Music Meetings") музиканти виконали композиції з альбомa "Overshare", що вийшов в 2010 р Слухаючи ці бадьорі, ритмічні пісні, можна відчути небувале спокій. Здається, апокаліптичні настрої і страждання з приводу економічної кризи групи не торкнулися. Автори і виконавці пісень залишилися в своєму світі, на своїй хвилі. У цьому світі є цінність людських почуттів, прихильність до будинку і ностальгія. Є й оптимістичні настрої, як у пісні "Change, I Know", що нагадує про те, що зміни скоро прийдуть. Під час живого виступу виконавці отримували щире задоволення від своєї музики. Вони постійно посміхалися і запрошували слухачів потанцювати на маленькому танцполі під сценою. Ніхто на це не зважився, але тепло якісної європейської музики передалося гостям клубу. Було складно не звернути увагу на екстравагантний наряд солістки групи Поли Бяльської - вона одягла спідницю з різнокольорових краваток. Дуже сильна ритм-секція (ударник Стасек Вробель і басист Кшиштоф Позаровскі) дещо відволікала увагу від змісту текстів, осягнути який повністю можна було тільки після концерту, слухаючи пісні онлайн в спокійній обстановці. Проте, на концерті таке звучання було доречним, і воно швидко пожвавило настрій публіки. Наживо дуже красиво звучали гітарні рифи Симона Найдера, а Кароль Стржемечний, другий вокаліст і один з лідерів групи, успішно доповнював вражаючу поліфонію хорошою технікою гри на акустичній гітарі. Порадувала також перкусія Крістофа Туна, який ближче до кінця виступу видав досить довгий і якісний хіп-хоповий бітбоксинг, що викликав непідробний захват одеської публіки. Чи знала група, що хіп-хоп у нас зараз в честі, або це просто збіг інтересів? Звичайно, складно назвати чистим хіп-хопом трек, який звучав в кінці вечора (надто вже виділялися на тлі бітбоксинг все ті ж ритми фолкової гітари), скоріше, це був експеримент на стику жанрів. Після концерту мені вдалося поспілкуватися з учасниками групи.
- Яке послання вашої музики?
Пола: Я думаю, головне для нас - бути чесними. Думаю, Кароль зі мною погодиться: наше послання - це чесність. Ми поширюємо не тільки позитивні емоції, але ми вважаємо, що добре бути чесними із самими собою з приводу негативних емоцій, якщо Ви мене розумієте. Багато наших пісні присвячені нашому дитинству, нашого минулого, нашим друзям, колишнім хлопцям і дівчатам. Іноді нам було боляче, але якщо ми ділимося своїми переживаннями, це чесно. Наші пісні розповідають про співтоваристві і тому, що для нього важливо.
- Що ви знаходите найбільш цікавим в ваших концертах, турах, ваш спосіб життя?
Пола: Головне - це зустрічі з людьми на зразок вас. Все зводиться до того, що ми зустрічаємо людей, які дуже чесно розповідають про те, що вони відчувають з приводу нашої музики. Вони діляться своїми щирими емоціями. Наприклад, вони кажуть: «Я включила вашу музику для своєї дитини і вперше почула, як він співає», або «Мені було сумно, але після прослуховування вашої музики мій настрій змінився в кращу сторону», або «Моя мати і я слухаємо вашу музику». Ці особисті історії ми чуємо дуже часто, і нам це подобається. Мені найцікавіше чути ці маленькі історії і розуміти, як люди інтерпретують нашу музику.
- Чи можете ви пригадати найнезвичайніші історії у вашій кар'єрі? Пола: Для мене дуже дивно, коли люди в Варшаві впізнають мене на вулиці. Це дуже дивно, тому що я не музикант. Я стала займатися музикою тільки три роки тому. Я вчилася грати на скрипці в школі на обов'язкових уроках музики, але потім закинула заняття на десять років. Для мене дивно почати грати і гастролювати і мене дивує те, що у людей вдома є мої диски і вони слухають мій голос. Мені складно це уявити, для мене це дивний досвід і я не думаю, що поки можу це повністю зрозуміти. Спочатку ти просто людина, і твоє життя дуже особиста, а потім ти стаєш музикантом, і її починають інтерпретувати і брати. Беруть і дають послухати дітям і матері. Це дуже дивно.
- Які групи вплинули на вас?
- Мені подобається група "Belle and Sebastian", це шотландська група. Я слухала їх з 15-16 років і продовжую слухати. Нам з Каролем також подобаються гурти "Mumford and Son" (Великобританія) і "The National" (США). На нас дещо вплинули всі ці групи.
- Які нагороди і номінації ви цінуєте найбільше? (До інтерв'ю приєднується Кароль). Разом: Коли вийшов наш перший альбом, ми отримали номінацію на «Дебют року» від кількох журналів. Це журнали "Hiro" (Польща), "Pulp" (Польща). Газета "Guardian" (Великобританія) номінувала нас на звання «Звук 2011 року». Ми також отримали номінацію на «Людину року» від «3-го радіо» (Польща).
- Як ви проводите свій вільний час? Кароль: Я просто зустрічаюся з сім'єю і друзями. Я люблю кататися на велосипеді, грати в футбол і фрісбі. Пола: Я соціолог, у мене є докторський ступінь, я викладала в університеті. Я люблю читати тексти з соціології.
- Що ви можете назвати джерелом свого натхнення?
Пола: Я думаю, що це наша дружба. Ми дуже дружні з усіма на сцені, як ви бачите. Я думаю, що дух дружби тримає нас разом. Кароль: Наша дружба і близькість дозволяють нам дивитися на події. Нас надихає те, що ми добре розуміємо один одного.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
