Інтерв'ю з Святославом Шевчуком у Вашингтоні, 5 лютого

17 лютого 2014
Svitlana Ivanyshyn-Ugryna

Блаженніший, скажіть, будь ласка, за чиїм запрошенням ви сьогодні приїхали до Вашингтону? Чим була зумовлена ваша присутність? Які підсумки вчорашнього і сьогоднішнього (5 лютого) дня?

Ми приїхали на запрошення конгресменів Сполучених Штатів для того, щоби взяти участь у черговому молитовному сніданку з Президентом Сполучених Штатів і з конгресменами. Це - щорічна подія, яка відбувається тут і на яку приїжджають представники різних країн, різних громадських організацій. Це дуже гарне місце зустрічі. Його ще називають Communion Breakfast. Тут можна поспілкуватися з багатьма різними людьми. Ну, а цього року питання України стоїть у центрі уваги не тільки світової громадськості, а, так само, - Конгресу Сполучених Штатів Америки.

Дуже важливо є те, що сюди запросили представників трьох церков: мене, як главу греко-католицької церкви; Святійшого Патріарха Філарета, як главу української православної церкви київського патріархату;   протестантів представляє пан комендант, який є головою Українського Біблійного Товариства. Я думаю, що це запрошення як раз, мабуть, і підкреслює важливу роль, яку сьогодні відіграє релігійне середовище в Україні для того, щоби можна було робити необхідні кроки для подолання  кризи, у якій сьогодні ми опинились. Бо все ж таки український народ є віруючим народом. І сьогодні, коли в Україні люди не вірять нікому: ні політиками, ні владі, все ж таки довіряють ще церкві. Тому тут церква мусить свою роль належним чином виконувати. 

Чи відчувався щирий інтерес американських політиків до поточних справ України зараз? Чи це було, все ж таки, більше  формальністю? 

Ми сьогодні тільки розпочали наші зустрічі. Я думаю, що це не була формальність і не є. Тому що розмови -  дуже конкретні. Видно, що люди справді глибоко поінформовані, знають про те, що діється в Україні. Але, очевидно, бракує, інофрмації з перших рук. Більшість тих, з ким спілкуються конгресмени, - це або представники української влади, або українського політикуму. Якого голосу тут бракує – це голосу простих людей. Церкви представляють не владу, не політику, а  простих людей, наших вірних прихожан, які стоять на майданах, мерзнуть на морозі, які сьогодні є поранені, сидять у в'язницях. Тих людей, які сподіваються на кращу долю для України.

Отож, ми намагаємося їхній голос донести до тих, хто тепер нас готовий слухати. А сьогодні відбулася ціла низка різних зустрічей, з різними особами, конгресменами. Зранку був брифінг, на якому виступала одна конгресвумен, а також представник Amnesty International і представник державного секретаріату, де вони якраз висловлювали свою позицію щодо подій в Україні. Отож, сьогоднішній день був тільки вступним днем. Найважливіший день буде завтра, 6 лютого, і ми сподіваємося його достойним чином пережити.

А чи ви вважаєте справедливим те, що завтра приїдуть (і з ними будуть розмовляти американські політики) представники Партії Регіонів? Тому що це викликає жахливе обурення, наприклад, збоку діаспори. Люди вважають, що їм тут просто не місце, тим більше американський уряд обіцяв ввести санкції. І тим не менше, вони приїхали, поселяються у Хілтоні, проживають у комфортних умовах.

Ну бачите, мені важко коментувати такі кроки. Я, можливо, так само є здивований, як і будь-хто з тут присутніх. Хоча, я думаю, що вартує розмовляти з усіма. Тому що діалог є необхідним для того, щоби уникнути насильства. Це є альтернатива до насилля. І тому, я думаю, сьогодні вартує говорити з усіма, хто готовий слухати. Чи ті провладні депутати, які сюди приїдуть, будуть готові слухати і йти на якісь поступки, покаже час.

Ви - щойно з Києва. Розумію, що мусите бути далеким від політики. Я вас запитую  як громадянина України. Як ви гадаєте, чи опозиція на даний момент, після того всього, готова взяти реально на себе відповідальність і навести нарешті лад, довести  справу до кінця?

Я думаю, що опозиція повинна брати відповідальність на себе. Я преференцій не маю. Бачите, давно Майдан вимагав, щоби наші опозиціонери обрали одного лідера. Але ми на сьогоднішній день його не маємо. Ми сподіваємося, що все ж таки, в якийсь спосіб,  ця опозиція буде об'єднаною. А це залежить від них, від їх внутрішніх здатностей творити єдину команду. Побачимо, як це буде розвиватись. 

А якщо припустити, що священослужитель стане на чолі?

Я думаю, що це виключено.
 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Вимоглива й жіночна: тренер Ірина Ващук про гармонію та мотивацію
Чому важливо тримати себе у формі? З чого почати вести здоровий спосіб життя? Де шукати мотивацію та на кого варто рівнятися? До вашої уваги інтерв'ю з фінтес-тренером Іриною Ващук, яка вже багато років допомагає людям триматися в гарній формі.
Читати більше
Сам собі вчитель: мистецький почерк Андрія Гладенького
Мистецтво таке різне: констрастне, емоційне, з якогось боку зрозуміле всім, з якогось — абсолютно абстрактне. Але сила пензля та уяви робить дива. Сьогодні маю намір познайомити вас з Андрієм Гладеньким — самоучкою з надзвичайним талантом бачити та передавати красу на полотні.
Читати більше