Зустрілись

Так довго чекала...перебирала сотні варіантів як це повинно було статись...шукала тебе очима на кожній стежині де ти ходив у моєму минулому. Я навіть намагалась спеціально спланувати цю спонтанну зустріч. Але все сталось як в теплих мелодрамах. Осінь, острів, ти, я. 
 

Очі не вірять, що знов бачать тебе і водночас я відчуваю як вони приємно тонуть в рисах твого обличчя, я знову відчуваю твій затишний запах, а твої обійми знов повернули мене в ті хвилинки спокою, захищеності і потрібності.
 

З часом всі мої коханці перетворюються для мене на зовсім чужих людей, всі вони здаються мені на диво іншими і приходить дивне розчарування в своїх смаках. Але ти - це інше. В тебе є пожиттєва віп-карта пропуску в моє серце, душу і ліжко. Можливо ти ніколи більше нею не скористаєшся, але це один з моїх найсвідоміших і найприємніших виборів - подарувати її тобі.
 

Ти навіть не уявляєш яким світлом наповнюється моя душа при згадці про тебе. І знов величезний кит розправляє своє тіло всередині мене, лоскочучи довгим хвостом мої нутрощі. Так приємно і хвилююче. Так важливо і цінно для мене, відчувати себе навіки пов'язаною з тобою, відчувати себе живою....