Зустрілася з Лицарем Карпат

29 серпня 2017
Roksolana Zharkova
вона чекала цокоту підків.
В монастирях, фортецях і столицях,
з глухих палаців, схожих на тюрму,
якщо він лицар,—
о, якщо він лицар! —
вона троянду кидала йому.

(Ліна Костенко, "Апологія лицарства")
 
Є моменти в житті, яких зовсім не чекаєш. А вони приходять до тебе у відлунні цокоту підків, у хвилюючій тиші холодних замкових мурів, у голосному серцебитті Карпатського Лицаря, який вже тут, поруч.
 
І єдине, що лишається твоїй тремтячій руці – дістати білу троянду своєї душі й кинути йому до ніг… Пишу, трохи замріяно, трохи романтизуючи, начитавшись віршів улюблених моїх письменниць – Лесі Українки, яка так спрагло "любила вік лицарства" і Ліни Костенко, що переконана: "якщо він лицар – жінка кине квітку, на все життя очима проведе"…
 
Моя зустріч з Лицарем Карпат відбулася недавно.
 
В дуже особливому місці – Мукачівському замку-Паланку. В стиглі серпневі години…
 
Всеукраїнський поетичний конкурс "Лицар Карпат" зібрав 740 творів 74 талановитих авторів зі всієї України. Вражає не лише географічна презентація учасників, а й тематичне розмаїття художніх пошуків: живописна пейзажна лірика, чуттєві інтимні зізнання, філософські роздуми про сучасність, людину і те, що чи не найбільше ранить її сьогодні – лезо війни... 
 
У журі працювали відомі українські поети, літературознавці, критики, зокрема, Євген Баран (Івано-Франківськ), Анатолій Кичинський (Херсон), Маріанна Кіяновська (Львів), Василь Шкурган (Косів), Сергій Михида (Кропивницький), Віктор Мельник (Вінниця), Оксана Луцишина (США) та засновник й організатор конкурсу Василь Кузан (Закарпаття).
 

22 серпня Свято Слова розпочалося зустріччю творчої молоді одразу з трьома лауреатами Шевченківської премії: Анатолієм Кичинським, Петром Мідянкою і Мирославом Дочинцем. У Мукачівській міській раді усіх нас, учасників та гостей свята, привітали голова Закарпатської обласної організації Спілки письменників України Василь Густі, член правління та заступник голови НСПУ, головний редактор журналу "Перевал" Ярослав Ткачівський, поетеса Маріанна Кіяновська зі Львова, поет Дмитро Лазуткін з Києва…
 
У Мукачівській міській бібліотеці, а потім у розкішному ресторанному комплексі "Графський двір" перед нами виступили Роберт Голованенко, Сергій Соболь, Михайло Грицик, свої поезії подарувала присутнім співорганізаторка конкурсу, натхненниця поетичного Свята, чудова письменниця Таня П’янкова.
 

У "Паланку" нас зустрів неймовірною музикою струнний квартет під керівництвом Сергія Добоша. Саме там, у Лицарській залі замку, ми заворожено слухали виступ поета і композитора, заслуженого діяча мистецтв України Сергія Лазо, який виконав впізнавані слухачами хіти – "Ні обіцянок, ні пробачень", "Ти подобаєшся мені", "Не йди"…



І дійсно, нікому не хотілося йти: не відчувалися ні творча втома, ані передосіння прохолода серпневої ночі.
Довгоочікуваною кульмінацією став початок церемонії нагородження, коли член журі, поет Василь Кузан озвучував набрані бали і розсекречував імена переможців. У номінації "Краща поетична книга" перше місце посіла Ірина Мельник з міста Рівне, а в номінації "Краща поетична добірка" перемогу здобула моя добірка №5… Збентежена і щаслива, я привезла свій "Диплом Лауреата Премії Ордену Карпатських Лицарів – 2017" (а ще – цінні подарунки, книги…) до рідного Львова…
 
Переповнена радістю, у своєму короткому подячному виступі я сказала про те, як важливо, коли тебе не просто слухають, а чують; як життєво необхідно, щоби те, що ти пишеш – знайшло свого читача, достукалося хоча б до чийогось серця. Бо насправді, кожна перемога для мене – це ще один знак небес, що іду своєю дорогою, що це істинно мій шлях, той (і тут процитую геніального Василя Стуса), до якого "змалку ти заповідався, до нього сам Господь тебе прирік"…
 
Тому хочеться щиро подякувати Богові, який зробив можливими ці прекрасні миті!

Величезне спасибі людям, які створили та провели таке поетичне дійство:
 
організатори – письменники Василь Кузан і Таня П’янкова; високоповажні члени журі; працівники Мукачівської міськради під керівництвом міського голови Андрія Балоги; працівники Мукачівської бібліотеки; працівники культури, журналісти, митці; директор Мукачівського замку Михайло Беликанич; екскурсовод і наш нічний провідник у замку Макс Адаменко; струнний квартет під керуванням Сергія Добоша; журналіст Михайло Неділя; відеооператор і художник Василь Ловска; модератор святкування Василь Маровді; фотографи – Роман Фенікс та Микола Поцко.
 
Особливу подяку висловлюю талановитій мисткині Закарпаття Антоніні Дурді (Ісак) за її дарунок – унікальну художню композицію "Милість" (декоративно-прикладне мистецтво: кераміка, дерево), яка тепер прикрашатиме мою оселю.
 
За прекрасний букет червоних троянд щиро дякую маленькому Лицарю!
 

Такі теплі та світлі враження й емоції, привезені зі сонячного Закарпаття, зігріватимуть мене взимку, додаватимуть мені сил і віри у те, що роблю, у те, що люблю…
 
Таки є моменти в житті, яких зовсім не чекаєш.
І це добре, бо справжнє щастя, кажуть, має приходити несподівано.
Роксолана Жаркова
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Кидайте соцмережі: від цього залежить ваша кар'єра
Кел Ньюпорт, американський вчений, доцент кафедри комп'ютерних наук в Університеті Джорджтауна й автор багатьох книг про побудову кар'єри, є затятим противником соціальних мереж. Свою точку зору він виклав у статті на The New York Times
Читати більше