Зустрічайте "технологічний телекінез"

2 червня 2014
Korol Volodymyr

Системи, які здатні обробляти думки і трансформувати їх в команди для переміщення об'єктів, можуть стати надзвичайно корисними для нас у недалекому майбутньому. Особливо для людей з фізичними вадами, проте, у цих систем є один суттєвий недолік: вони викликають сильну розумову втому. Тому, нещодавно, мексиканський вчений розробив інтелектуальний інтерфейс, здатний вивчити до 90% інструкцій користувача системи, при цьому максимально автоматизовуючи роботу технології і зменшуючи розумову втому.

"Проект під назвою "Автоматизація інтерфейсної системи brain-machine" є ініціативою Крістіана Ісаака Пеньялози Санчеса, доктора наук з когнітивної неврології (наука про зв'язок активності головного мозку з психічними процесами людини) та прикладної робототехніки в Університеті Осаки у Японії.
 


"Я працював над цим проектом три роки і він побудований на базі інтерфейсу brain-machine. Основна його функція - виміряти активність нейронів, щоб отримати сигнал, генерований думкою, обробити його і перетворити в команду руху. Це може бути як роботизований протез, так і будь-яка інша побутова або комп’ютерна техніка, як, наприклад, мишка", - каже вчений.

Система складається з електродів, розташованих на шкірі голови людини. Вони вимірюють активність мозку у вигляді сигналів електроенцефалограми (ЕЕГ - процес вимірювання коливань мозку). Сигнали використовуються для виявлення патернів або шляхів, які генеруються різними думками та психічним станом користувача системи.

Також система включає в себе графічний інтерфейс, який показує доступні пристрої або об'єкти, що інтерпретують сигнали ЕЕГ і приймають команди користувача.

Крім того, в кімнаті, де використовується пристрій, мають бути розміщені бездротові датчики, що збирають дані про довкілля (температуру і освітлення); мобільні апаратні приводи, які вмикають і вимикають прилади, а також має використовуватись алгоритм штучного інтелекту.
 


"Останній збирає дані з бездротових датчиків, електродів і команд користувача, щоб виявити кореляцію між навколишнім середовищем кімнати, психічним станом людини і її діяльністю", - коментує Крістіан Пеньялоза.

Він додає, що для того, щоб позбавити користувачів розумової втоми і розчарування внаслідок високої концентрації впродовж тривалих періодів часу, неминучих в роботі з такими системами, ця технологія повинна стати незалежною. Саме це і спробував зробити Крістіан.
 


“Ми дали системі можливость вчитися, впровадивши інтелектуальні алгоритми, які поступово вивчають налаштування користувача. У якийсь момент система може взяти на себе управління більшістю пристроїв, залишивши користувачеві можливість зосередитися на іншому".

Наприклад, людина може використовувати її для управління електроколяскою при переміщенні до вітальні, застосовуючи базові команди (вперед, назад, вліво і вправо), які система вже вивчила. Наступного разу, коли користувач захоче проїхати той же маршрут, йому потрібно буде просто натиснути кнопку або подумати про це і коляска сама відвезе його в пункт призначення, так як вона вже вивчила ці команди.

Як тільки система буде працювати автоматично, користувачеві більше не доведеться зосереджуватися на управлінні різними пристроями, цей процес все більше буде схожий на рухи частинами тіла. Також, система може збирати дані ЕЕГ, які виявляють сигнали помилок, що виникають коли система чи людина зробили щось не так.
 


Наприклад, якщо температура в кімнаті досить висока, користувач хоче відкрити вікно, але замість цього система включає телевізор. Такі дії людський мозок фіксує як помилкові. Тому, система приймає сигнал про помилку, вивчає його, намагається виправити та більше не повторювати в майбутньому.

Зусилля Пеньялози привели до значних результатів: у багатьох, хто брав участь у випробуваннях, дійсно знизився рівень розумової втоми після роботи із системою, адже їм значно менше потрібно було зосереджуватися на виконанні повторюваних задач. Рівень навченості подібних систем також істотно виріс. Тому, їх можна вважати значним внеском у технологію майбутнього.

Тим не менше, системи управління предметами силою думок можуть допомагати не тільки людям з обмеженими можливостями. Такі машини можуть стати наступним технологічним “цунамі” вже у ближчому майбутньому, адже мають значний потенціал застосовування у найрізноманітніших сферах життя. До слова, минулого тижня, група дослідників з Мюнхенського технічного університету та Технічного університету Берліна продемонструвала технологію, яка дозволяє керувати літаком силою думки. Технологія також використовує електроди ЕЕГ для сканування мозкових коливань.
 


Зі слів Тіма Фріка, глави проекту, що отримав назву Brainflight, ці дослідження в довгостроковій перспективі можуть зробити управління літаками більш доступними для широкої маси людей, адже добровольці, які не мали попереднього досвіду в управлінні літаками, продемонстрували дивовижно високі результати польотів.

Поки що розробку тестують на літальних тренажерах, проте, в перспективі, подібні розробки дозволять знизити навантаження на справжніх пілотів, надавши їм більше свободи і часу для виконання інших завдань під час польоту.

Як ви вважаєте, дана технологія може змінити наше життя на краще? Діліться думками у коментарях!

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Julia Nagirnyak Julia Nagirnyak 6 червня 2014
дуже цікаво!!!
Кидайте соцмережі: від цього залежить ваша кар'єра
Кел Ньюпорт, американський вчений, доцент кафедри комп'ютерних наук в Університеті Джорджтауна й автор багатьох книг про побудову кар'єри, є затятим противником соціальних мереж. Свою точку зору він виклав у статті на The New York Times
Читати більше