Зруйноване життя

29 червня 2017
Олександр Степ
Життя зруйноване виносять,
В труні з української хати,
Коли ж тобі вже буде досить,
Війна – злодійка душі брати?!
 
Дитину мамину виносять!
Єдину мамину дитину!!!
- Не залишай!!! Нещасна просить,
- Візьми мене з собою сину!!!
 
А скільки їх та недожитих,
Таких до болю молодих,
Життів війною перебитих,
І матерів напівживих!
 
У двадцять першому сторіччі,
Байдужість людство роз`їдає,
Тому і сльози на обличчі,
По черзі кожен витирає.
***
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com