Зрозуміти дитячу душу

27 березня 2017
Анатолій Власюк
Михайло Коцюбинський. Харитя.
 
Цим невеличким оповіданням письменник увійшов в українську та світову літератури.

Історія дівчинки, яка допомагає хворій мамі, зворушила читачів. Все закінчується добре. Мама одужує, односельчани допомагають вижати жито, хрещений батько Хариті звозить хліб у стодолу, і сім’я вже не боїться голодної смерті.

Цензор не мав жодних претензій до цього оповідання, як і до інших – "Ялинка" і "Маленький грішник", – які теж закінчуються на оптимістичній ноті та вийшли окремим виданням. Це була перша книжка оповідань Михайла Коцюбинського, видана в Україні.

Звичайно, оптимістичне закінчення "Хариті" навряд чи можна назвати реалістичним. Але, очевидно, Михайло Коцюбинський керувався тим, що писав це оповідання все-таки для дітей і головним для нього було не травмувати дитячу психіку. Крім того, мусив зважати на цензуру. В царській Росії все мало виглядати пристойно. Цензор не допустив би, щоб мама героїні померла, а дівчинка вмерла голодною смертю.

Втім, письменник усе ж не може відмовитися від реалістичного зображення подій. Інша справа, що на догоду зовнішнім обставинам, про які я щойно сказав, мусить іти до оптимістичного фіналу, щоби побачити свою книжечку надрукованою.

Після смерті чоловіка занедужала Харитина мама. Маленька донечка доглядає за нею. З річки несе відро води, хоч мліють руки, варить як уміє їсти, а потім йде на поле жати жито, вколовши серпом пальчик.
На землі – небесна краса:

"І справді було гарно на ниві, несказанно гарно! Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Долиною повилась річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо. Межи зеленими килимами біліє гречка, наче хто розіслав великі шматки полотна білити на сонці. В долині, край лісу, висить синя імла. І над усім тим розкинулось погідне блакитне небо, лунає в повітрі весела пісня жайворонка. Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток".

Але ідилія закінчується, коли Харитя починає жати жито. Дівчинка одна на великому полі, і їй стає страшно:

"Стерня коле босі ноги, аж на плач збирається Хариті, піт великими краплями падає на землю, а бідна дівчина жне та й жне. Якось обернулась Харитя назад, щоб покласти нажату жменьку, глянула навкруги – і страх обхопив її. Адже вона одна на ниві! А ну, який страх вискочить із жита й задушить її! Раптом – фуррр!.. Перепелиця пурхнула перед самою Харитею і, тріпочучи короткими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло. Серце закалатало Хариті в грудях з переляку; далі наче спинилось, і Харитя скаменіла на місці. Однією рукою стиснула жменьку жита, другою – серп. Лице пополотніло. Здорові сиві очі з жахом дивилися в жито. За хвилинку Харитя трохи відійшла. Серце знов застукало в грудях. Харитя наважилась тікати".

З великим душевним трепетом і симпатією до своєї героїні Михайло Коцюбинський описує страждання дівчинки. Для дорослого все це, можливо, виглядає несерйозно і навіть смішно, але ж треба вміти не просто зазирнути в дитячу душу, а й зрозуміти її. Письменникові це вдається.

Червоною ниткою крізь оповідання проходить віра Хариті в Бога. Дівчинка невміло молиться, щоби мама одужала. Оповідання закінчується словами Хариті:

"– Хіба я не казала вам, матінко, що добрий Бог дасть нам здоров’я і поможе зібрати хліб? Хіба не на моє вийшло?..".

Звичайно, можна звинуватити Михайла Коцюбинського в голому і неприхованому дидактизмі. Але оповідання "Харитя" хоч і написане для дітей, але насамперед, як на мене, адресоване дорослим. Побачити дитячу душу, зрозуміти її – ось яке над-завдання перед читачем поставив Михайло Коцюбинський. Цю проблему в різний спосіб він розв’язує в подальшій своїй творчості.
 
Анатолій ВЛАСЮК
15 лютого 2017 року
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Коти, яких спіймали на гарячому (фото)
Цікавість котів безмежна. Їм завжди цікаво, що ви робите, куди пішли, що принесли і, звичайно, що їсте. Навіть якщо ви будете їсти огірок, кішка буде сидіти поруч і всім сумним виглядом показувати, що совісті у вас немає, якщо не ділитеся... Тому-у-у... всім котиків:)
Читати більше
Як з'явився восьмигодинний сон, якщо наші предки спали двічі за ніч?
У 18 столітті люди спали двічі за ніч, вставали на кілька годин серед ночі, а потім йшли назад до ліжка, вже до світанку. Що з того часу змінилося та чому люди сплять 8 годин — досліджуємо далі.
Читати більше