Зроби свій крок до Мудрості

Чи знаєте ви, що існують Древні Знання, які, мабуть, втрачені для багатьох, однак все ж таки не для всіх? Тож чи не час зануритися в історію цих втрачених знань, щоб знайти свій власний шлях до Істини, зробивши крок до Мудрості?

Загалом мова у цьому цікавезному дослідженні про те, що тією ж алхімією займалися, і, відповідно, алхіміками в історії були чимале видатних особистостей, однак, сьогоднішнє посполите людство знати не хоче про жодні благородні наміри, бачачи у цій псевдонауці лише шахрайство і наживу.

«Я часом жартую і кажу, що основною метою алхімії було сховати свої знання від дурнів, - говорить автор книги Андрій Зіменковський, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту в охороні здоров’я, фармакотерапії і клінічної фармації в інтерв’ю «Українській Літературній газеті». - Зрештою, і від шарлатанів, яких справжні алхіміки вважали різновидом дурнів. Наведу простий приклад. Вийдіть в центр міста і крикніть що можете шмат якогось заліза перетворити на злиток золота. Вас вважатимуть божевільним. Ось і маєте перший рівень захисту алхімії – не слід всім видавати її таємниці.

Тож хто такі алхіміки на загальну «народну» думку, яка віддавна перекочувала в «офіційну» науку? Шахраї, які нібито перетоплюють метал на золото? Мудреці, які шукають філософський камінь? «Хтось посміється, інші скептично похитають головою – алхімія, псевдонаука, шарлатани, магія… - підтверджує цю «популярну» думку автор книжки. -  Але варто почати хоча б із маленького кроку. Кроку до Мудрості. Навіть наосліп, незрячим у мороці невігластва і неуцтва. Крок до Світла. Адже десь там, далеко за обрієм, як мариво чи міраж – Оаза Шамбали, десь там захований таємничий Грааль, десь там нарешті замаячать Філософський Камінь, Панацея, Еліксир Вічного Життя. Шлях до себе, духовне возз’єднання з Богом, пошук себе кращого».

Таким чином, дослідження Андрія Зіменковського «Алхімія без упереджень» акцентує увагу читача на тому, що алхіміки – це реальні, нерідко відомі та обдаровані й важливі для суспільства люди, переважно універсальні – науковці, лікарі, фармацевти, хіміки. Наприклад, родоначальник сучасної хімії Роберт Бойль, видатний медик та філософ Авіценна, прешодрукар Йоган Гутенберг, Папа Іоан ХХІІ та французький король Карл VI. Натомість у «народній» свідомості алхіміки – це навіть ляльководи, які смикають за мотуззя долі цілих народів, не кажучи вже про окремих представників того чи іншого етносу. До речі, про цих останніх у дослідженні, мабуть, найцікавіше.

Так, попри решту всього цікавого і невідомого, у дослідженні Андрія Зіменковського «Алхімія без упереджень» мова ще й про тих, кого ми зовсім не знаємо (в контексті вищезгаданої містико-історичної парадигми), бо їхня діяльність була суцільною таємницею для суспільства. Чим вони займалися? Автор книжки нагадує, що таємничі ордени і містичні товариства пов’язані з таємним знанням, а відтак, – у першу чергу, з алхімією – розенкрейцери, тамплієри, ессеї, суфії, масони, піфагорійці, катари, друїди тощо.

Також автор нагадує, що з кінця Середньовіччя і до 19 ст. (мабуть, понад 1300 років) алхімія була у великій моді не лише серед представників еліти, духовенства, королів і пап, але й серед різних невгамовних мрійників. Потім все зникло, сховалося по таємних місцях, які, до речі, називає автор. Але навіть відвідуючи їх, люди не розуміють сказаного.  Цікаво, що щось подібне трапилось і в історії цієї книги. Ні, чарівний порошок жоден таємничий алхімік не передавав автору. І алхімічна бібліотека не наснилась, як це відбулось із Карлом Густавом Юнгом. Проте спочатку потрапив до рук старовинний манускрипт фармацевтичного змісту анонімного автора, датований приблизно початком 17 ст.

Хочете зробити свій крок до Мудрості, дізнавшись, що було далі? Цілком можливо, що ця інформація змінить ваше уявлення про середньовічну алхімію та давні часи загалом.

Андрій Зіменковський. Алхімія без упереджень. – Л.: Кварт, 2022

Ілюстрація: Pedro Peralta