|
17 червня 2019
Артем Здановський |
Поділяю місяць у нічному небі:
собі частину темну, тобі — сяйливу стьожку.
Подивись, он та хмарина — біла лебідь,
одягає стрімко яснозоряну сережку.
Проведу рукою над верхів'ям лісу...
Ти послухай, загуляє вітер серед листя.
У палких долонях річку трохи стисну —
дощ заграє, благозвучно, здовж твого обійстя.
Розглядаю місяць у обіймах хмари...
Напростець помчала ними збуджена уява.
Тільки ти розмаюєш небесні чари:
— Повертайся швидше, любий, зоряний роззява.
2019 © |Арт°°
Ілюстрації запозичені з Internet
| 0 | 1391 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
Ліля Колісник
| 0 | 377 |
