Статті / Література

зізнання

20 серпня 2016
Аліна
Як ти там? Як твої справи? 
В моєму ліжку холодний ранок 
Я знову на двох приготую каву 
Й солодке печиво на сніданок 
За вікнами місто шепоче в тишу 
Сідають у потяги сірі тіні 
Сьогодні я знову тобі не напишу 
листа за бокалом гіркого мартіні 
Як ти там? Як твоє-наше нічого? 
Засну з телефоном знов біля скроні 
І все ж насправді простіше простого 
Першим-ліпшим авто і до самого дому 
Крізь всі кілометри, крізь ночі і грози 
Дощі і недопалки на підвіконні 
Та навіть крізь найлютіші морози 
Й нічні електрички пропиті і сонні 
Я встигну сказати, я встигну зробити 
Такою ніжною і невинною 
Ти знаєш, я зможу навчитись любити 
Усіми порами і клітинами 
І я готова ламати стіни 
Зривати з неба густі тумани 
Заради ніжності на хвилину 
Заради дотику до волосся губами 
Чекати місяць, рік і декаду 
Ввійти в ті грішні Содом і Гомору 
Щоб слухати як співають цикади 
В густій траві біля нашого дому
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

1609

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку