Жива пустеля...

3 грудня 2015
Anna Grechishkina
Кілька днів я їхала по пустелі Перу. Це не перша пустеля на моїй пам'яті, і кожного разу я розумію те, що мені зовсім не хочеться об'їжджати її іншими дорогами, навіть якщо це і можливо. Я отримую задоволення від пустелі, вона мені подобається, я її люблю. Але раніше я ніколи не думала про те, чому. Зараз мені раптом стало цікаво прислухатися до себе і знайти відповідь. І мені здається, я її знайшла ...

Незважаючи на те, що поруч зі словом "пустеля" часто йде епітет "нежива", для мене пустеля - це торжество життя. Тут ти починаєш цінувати будь-який прояв життя - чи то спритна комаха, чи скромна рослина. Пустеля вчить подяки за найпростіші речі, які на перший погляд непомітні. Але щоби побачити і почути щось в пустелі, потрібно дивитися і слухати. А для цього потрібно, як мінімум, зупинитися.

Для мене моя подорож навколо світу трохи нагадує пустелю. Тому тут я завжди відчуваю, ніби я у своїй стихії, мені тут завжди добре незважаючи на вітер, що здуває з ніг, і пісок, що проникає мало не під шкіру. Я вчуся помічати кожен скромний прояв дива життя і цінувати те, що раніше здавалося само собою зрозумілим. А ще обходитися найнеобхіднішим мінімумом і радіти несподіваним відкриттям і знахідкам, повз які раніше просто би пройшов, знаходити в упокоренні багатство.

Це тільки здається, що пустеля безбарвна, одноманітна і нудна. Впродовж цих кількох днів я зупинилася, напевно, раз п'ятдесят, тому що у мене перехоплювало подих від краси навколо. Мені хотілося не поспішаючи вдихнути в себе барви, відтінки, звуки, відчуття. І тишу ...

Пустеля - це спокій, це мовчання, це медитація. Мовчання, яке часто відкриє і скаже набагато більше, ніж всі слова і звуки. Тут найбільш вдале місце і умови для того, щоби заспокоїти свій розум і дати заговорити серцю та інтуїції, почути Бога. Коли я опиняюся в пустелі, у мене виникає відчуття, що тут живе Бог, і я їду по Його святині. Тут немає метушні, тут зовсім інший світ, який здається потойбічним, але тут є відчуття присутності. Тут виразно хтось є, і цей хтось намагається заговорити з тобою і достукатися до тебе. Тут набагато простіше почути цей стукіт і розібрати слова, звернені до тебе. Можливо, тому Христос ішов у пустелю перед початком своєї місії на землі?

Пустеля для мене - трансцендетний досвід, який періодично мені дуже необхідний. І я рада, що в такі моменти, коли я її потребую, на моєму шляху виникає пустеля - жива, красива і мудра.
   
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше