ЖИТТЯ У ПІДНЕБЕСНІЙ. ПАНДИ ^_^

26 серпня 2015
Kajool-Khan
Нарешті руки мої дісталис до Луї Молодшого (так звуть мій лептоп) і я готова трохи балакати вам китайських байок. Щоправда, сьогодні я опущу свої "неймовірні" пригоди, і, як обіцяла, розповім про наймиліших ведмедиків у світі. Ні-ні, не про желейних (як могла подумати моя сестра), а про панд)).

Як виявляється, у світі чорно-білих ведмедів залишилося не так і багато – близько 1600 особин. У диких умовах знайти панд дуже важко, бо ж вони лазять десь далеко і складно в горах). А зоопарків, де можна знайти цих тваринок, теж не так багато. Але не в Китаї.. Тут панди вважаються національним надбанням і зустрічаються у провінціях Січуань, Шеньсі та Ганьсу. Та, як я уже написала, в горах їх шукати – не варіант, можна натрапити на когось не такого вегетаріанського)). Того ми зупинимося на провінції Січуань, де знаходиться 80% усіх китайських панд, і не в лісі, а в одному крутому закладі.
 

Так склалося, що одна ваша знайома кореспондентка UaModna саме там (чи то тут)) і готова ділитися враженнями відвідин з власного досвіду). Якщо чесно, то зоопарків я не люблю, тому дуже втішилася, що панди живуть не у клітках, а у комфортабельному парку - зараз все поясню... 

У Ченду розташувався відомий на весь світ дослідницький центр з розведення великих панд, відомий серед фанатів цих звірят як "свята земля".­­­­ Це здоровенний центр, з територією приблизно на 100 га землі: свіже повітря, бамбук довкола, квіти, озеро (навіть два) і штучні краєвиди під дику природу. Тут розмістилися кормові кімнати для панд, спальні приміщення та мед пункт, також на території є музей гігантських панд разом з науково-дослідними лабораторіями та навчальним центром. І парк на досягнутому не зупиняється, територію розширюють, при цьому забезпечуючи усі необхідні умови для можливості випуску панд у природнє середовище. Принаймні їх готують до цього, а от чи випустять – то уже інше питання). 

Туристів тут не бракує. З усього світу з’їжджаються люди, не кажучи про самих китайців, аби глянути на чудних ведмедиків, тому краще у вихідний день сюди не потрапляти)). Центр було збудовано ще у 1987 році щоби зберегти і продовжувати популяцію великих панд, а вже з розвитком тут з'явилися й інші панди та тварини і зараз центр є унікальним у світі, ну і одним з найпопулярніших місць, які потрібно відвідати у Китаї).

Але якщо намірилися, то точно не пошкодуєте! Центр просто надзвичайний)) По всій території прокладені пішохідні стежки, карти з позначками де які панди знаходяться, куди піти і що подивитися) Найкраще приходити зранку, бо потім стає спекотно, а панди не дуже вирізняються рухливістю з-поміж тварин, тому після обіду вони зазвичай дрихнуть десь у тіні або у себе у хатках)) А от зранку ви можете застати їх на піку своєї активності – за гризінням бамбука! Така мила картина, коли сидить таке величезне ведмежа і гризе своїми гострими зубками бамбук, перегризає і розламує, ну мі-мі-мі просто))) А якщо чесно, то глянувши на ті "зубки", я щось засумнівалася, що панди травоїдні; все таки коло них завше є бамбук… а що коли бамбуку біля них не буде!?О_О
 
В будь-якому випадку, мої сумніви розвіяли панденячі яслі ^_^. Так так, там цілий пологовий будиночок для них. Щоб туди потрапити, потрібно вистояти довгу чергу, яка доволі повільно просувається. Але коли я сама уже потрапила у яслі та проходила повз відгороджені склом палати з малюсінькими пандочками, то мало не причіплялася щокою до шибок). Через скло видно їхні маленькі палати, де їх годують молоком і вони собі там мирно сплять)). Вони такі крихітні, що аж дивно, як у такої великої панди таке малесеньке дитинча, ще й рожевого кольору) Словом, звідти просто не хочеться йти і охоронець мало не силоміць просить людей не затримуватися)))). Так і хотілося викрасти одненьке і додому надіслати :).

До речі, поки прогулювалася музеєм, то вичитала, що у панд зазвичай народжується по одному дитинчаті. І навіть якщо самка народжує двійню (у природніх умовах), одне дитинча не виживає, оскільки вона може впильнувати лише одне (може того їх так і мало в природі). Але! Власне у дослідницькому центрі з розведення великих панд навчилися піклуватися про панденят штучно, якщо так можна назвати, і тепер коли народжується двійко ведмежат, то виживають обоє)). Такі молодці ті дослідники :).
 
Окрім панд чорно-білих, ще є панди червоні, про яких я раніше і не здогадувалася. Вони теж дуже милі, дещо схожі мені на товстеньких лисиць)). Мені пощастило застати період трапези цих товстунчиків – вони просто одна милість, їдять своїми лапками так, наче то малюсінькі ручки. А ще у парку можна зустріти павичів, котрі ходять собі територією і виманюють у туристів їжу, хоча й годувати їх заборонено (каюся, я не втрималася і згодувала одному печенько [сором мені]). Ну і якщо вже дійти до озера, то можна побачити багато лебедів, гусей та рибок)) Хоча рибками, напевне, не правильно називати тих здорових рибищ). Загалом, у парку окрім панд є ще близько 20 видів тварин, за якими добре пильнують і годують цілий рік.
 
Поки ви не придбали собі квитків на літак до Ченду, одразу попереджу, що ходити доведеться багато. Територія справді велика, а кожен манеж хочеться обійти з усіх боків, заглянути у кожен куточок, а потім довго розглядати панд))). І от поки ми розглядали двох в одному такому ще з цілою купою туристів, якийсь мужчина намагався покликати панд по іменах, а ті собі сиділи в одній позі з виразом повної байдужості та жували бамбук)). Такий собі відчайдушний чоловік і такі собі нейтральні до зовнішнього світу панди).
 
До речі, до повного щастя у центрі є можливість зробити світлину з пандою, торкнутися і навіть потримати дитинча)). Щоправда, коштує таке задоволення досить кругленьку суму, ну і записуватися потрібно попередньо. Але ж обійняти панду - це майже обійняти увесь Китай ;).

Так, наче все розповіла, наче фото пододавала)) Обов’язково, як матимете можливість, відвідайте дослідницький центр з розведення великих панд у Ченду, що у провінції Січуань – вам сподобається.

Панди то справді щось, що вартує уваги та обіймів))).
 

Читайте також:
FROM CHINA WITH LOVE. Подорож до Китаю. Частина 1
Життя у Піднебесній. Місяць 2

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше