"Жодне фото з космосу не передасть того, що ми бачили на власні очі": найцікавіші цитати Леоніда Каденюка

2 лютого 2018
Редакція
31 січня пішов з життя Леонід Каденюк - перший космонавт з українським громадянством, що побував у космосі. Редакція ain.ua вибрала з його інтерв'ю спогади про мрію стати космонавтом, польоти на шатлі "Колумбія" і космос...
 

ain.ua

Про рішення стати космонавтом

Космонавтом я вирішив стати ще в дитинстві, 12 квітня 1961 року, коли оголосили про політ Юрія Гагаріна. Тоді я ходив до третього класу. Мрія про космос допомогла мені добре вчитися (школу закінчив зі срібною медаллю), стимулювала до занять спортом. Я був капітаном шкільної команди з ручного м'яча, волейболу, баскетболу.

Про те, як став космонавтом

Я вступив до Чернігівського вищого авіаційного училища льотчиків, а після його закінчення п'ять років служив інструктором, чекаючи чергового набору в загін космонавтів. Комісія прибула до нас в частину в 1976 році. З багатьох охочих тоді забрали двох - мене і ще одного офіцера. Нас направили в Москву, де по черзі проходили ґрунтовні медичні обстеження 254 льотчика з усього Союзу.
 
Зрештою, з цієї групи я залишився один. Я пройшов надзвичайно жорстку комісію. Нас готували як командувачів багаторазового транспортного космічного корабля "Буран". Це космічний корабель, дуже схожий на американський "Спейс Шаттл", на якому я і полетів потім. [...] Ми вивчали багато різних наук: медицину, біологію, астрономію, астрофізику, геологію, екологію.
 

Про політ на кораблі-шатлі "Колумбія"

Зізнаюся, після виконання передстартових операцій я навіть задрімав - поки наземні служби проводили останні перевірки систем "шаттлу". На це у них пішло кілька годин. Ми перебували в кріслах корабля, і я не помітив, як заснув. Прокинувся хвилин за десять до старту. А коли корабель виявився на орбіті, відчув душевний підйом.
 
Я займався дослідженнями з вирощування рослин в умовах невагомості й роботами за програмою Київського інституту системних досліджень людини. Для майбутнього роботи в галузі космічної біології мають особливе значення, оскільки пілотовані експедиції на інші планети займуть роки, і без "городу" на борту обійтися буде вкрай проблематично.
 
Я, звичайно, втомлювався, але більше не фізично, а психологічно. [...] Виручала музика. Кожному дали можливість взяти з собою аудіокасети з улюбленими мелодіями. Я вибрав твори тих виконавців, на яких виріс: пісні Анатолія Солов'яненка (він особисто подарував мені свій альбом перед польотом), Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та інших. І, знаєте, американські колеги із задоволенням їх слухали!
 
Два рази пролунав у космосі й наш, український, гімн. Я вибрав його як мелодію для пробудження. Тож американців у космосі двічі будили слова "Ще не вмерла України нi слава, нi воля ..." І астронавти стояли в цей час струнко!
 
Без жартів у космосі не можна, там складна робота. Лікарі-психологи, які спостерігали за нами, сказали, що такого дружного екіпажу не пам'ятають. Наприклад, Калпана Чавла (один із членів екіпажу "Колумбії" - прим. Ред.) говорила, коли я лягав спати: "Дивись, не впади", хоча це неможливо - ми в невагомості.

Про невагомість і космос

Я радів їй, як хлопчисько. Але невагомість - річ небезпечна. Вона здатна завдати неприємностей будь-якій, нехай і тричі здоровій, людині. [...] Але у мене, на щастя, адаптація пройшла практично непомітно.

У мене з'явилося відчуття, що я колись уже був у такому стані. Коли почав аналізувати, чому такі відчуття виникли, з'явилося напівфантастичне припущення про те, що людина все ж родом з космосу, а такий стан записано на генному рівні у кожного з нас - у мене, у вас і в кожної іншої людини на планеті Земля.
 
Звичайно, дуже хотілося подивитися в ілюмінатор. Коли я побачив Землю, у мене мимоволі вирвалися слова: "Тепер я бачу, що вона кругла". Там я згадав наш глобус в сільській школі, але описати те, що я побачив в ілюмінаторі, неможливо. Жодне фото з космосу не передасть того, що ми бачили на власні очі.
 

Екіпаж шаттлу "Колумбія"
ain.ua

Про відносини з екіпажем

[Перед польотом] у кожної сім'ї була окрема квартира. Але ми часто зустрічалися, ходили один до одного в гості. Всі дуже потоваришували, багато спілкувалися. А моя дружина пригощала всіх українським борщем. [...] Борщ незмінно викликав захоплення. А дружина японського космонавта Хітомі Дої навіть переписала рецепт і жартома обіцяла відкрити в Токіо український ресторанчик.
 
[Ми спілкуємося], але чим далі, тим рідше. Така особливість людини. Ми зв'язуємося за допомогою електронної пошти, дзвонимо один одному.

Про Україну і космос

Можливо, це прозвучить тривіально, але я людина патріотичних переконань. Якби після розпаду Союзу була надія на політ космонавта від України, я, не замислюючись, відразу повернувся б на батьківщину. І коли дізнався про підготовку експедиції на "шатлі" за участю українця, так і вчинив. Запропонуй зараз росіяни хоч кілька польотів, не погодився б.

Звичайно, шкода, що держава так мало витрачає на космічні дослідження. Один футболіст донецького "Шахтаря" коштує більше, ніж вся космічна галузь України. Я розумію, що це інші джерела фінансування, але все одно, так не повинно бути в державі.

Я сподіваюся, що пройде час і держава зрозуміє: космічна галузь - це курка, яка несе золоті яйця. Американці кажуть, що на один вкладений долар одержують 14 доларів прибутку. Космос - не тільки престиж, а й високі технології: зв'язок, телебачення, радіо, навігаційні системи.

Джерела: "Факти і комментарі", "Комсомольска правда в Україні", WOMOBBC Україна
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Топ-10 цитат із книг, які припадуть вам до душі
Література — це те, що надихає, переносить в інші світи та, як сказав хтось із письменників, дозволяє прожити безліч життів. Читаючи, ти пізнаєш нові культури, аналізуєш життєві ситуації, співпереживаєш, вчишся. Гадаємо, у кожного затятого читця в книгах зустрічалися цитати, повз які важко було пройти. Читайте нашу десятку в статті.
Читати більше
Козацька люлька
Кожний козак мав рушницю, алебарду та шаблю, вміле володіння якими робило його безстрашним та неперевершеним воїном. Про їх походи складались пісні та легенди, ворог тремтів тільки від слова – козак. Люлька для сіроманця була на рівні з добрим конем, гострою шаблею. Звідки ж взялася ця традиція, як і коли потрапив тютюн і люлька до Вкраїни?
Читати більше