Жінки, які змінили світ: Фріда

12 червня 2018
Ліля Колісник

Фріда. Мексиканська художниця, знана своїми автопортретами, болем і пристрастю, а ще — сміливістю та яскравими кольорами. Творчість цієї жінки захоплює, її картини продаються на аукціонах за шалені суми, їх зберігають у приватних колекціях, виставляють у національних музеях і галереях різних країн світу. 

Із самого дитинства маленька дівчинка мала стати мужньою У 6 років вона перехворіла поліоміелітом, через який до кінця життя шкутильгала. 

Коли Фріді було 15 років, вона вступила в одну з ліпших підготовчих шкіл, де планувала вивчати медицину. Тут вона робила значні успіхи й періодично почала малювати картини. Проте до останнього захоплення ставилася несерйозно.

Усе змінилося у 1923 році, коли вона зустріла художника Дієґо Ріверу. Кало із захопленням дивилася на нього й любила повторювати, що вийде за нього заміж, так і сталося, навіть двічі. Але перед цим дівчині довелося пройти через пекло. 

У 1925 році художниця потрапила в автокатастрофу - автобус, у якому вона їхала, врізався у трамвай. Залізний прут струмоотримувача проткнув тіло дівчини, пошкодив матку, зламавши тазостегнову кістку. А хребет був зламаний у 3 місцях, ребра переламані.

Її мучив нестерпний біль, лікарі розводили руками, а Фріда терпіла. Їй довелося перенести 32 операції та цілий рік провести в ліжку в ортопедичному корсеті. А після інвалідний візок і гіпсові перев'язки стали звичними речами в її житті.

До слова, через завдані травми дітей вона мати так і не змогла. Саме в час, коли довелося бути прикутою до ліжка, Кало попросила, щоб тато приніс пензлики й фарби. Прикріпивши спеціальний підрамник до ліжка для дівчини, та вчилася малювати лежачи.

Фріда жила у фізичних муках, які безпосередньо впливали на душевний стан. Урешті всі страждання перетворилися на символічні картини. 

У непростий час поряд завжди був Дієґо. Можна сказати, саме він ґрунтовно вплинув на становлення її як художниці. 

Карколомний роман 22-річної Кало й 43-річного Рівери привів до весілля. Крім любові до живопису, їх об'єднували комуністичні погляди. Про ці стосунки говорили всі. Дієґо любив жінок і при можливості зраджував дружині. Фріда знала про це, але не могла нічого вдіяти. Пізніше вона казала, що в її житті було дві аварії: одна — автомобільна, інша -— це Дієґо. 

Першою картиною Фріди був автопортрет, що безповоротно визначило напрямок її творчості: "Я малюю себе, тому що багато часу проводжу сам на сам і тому що це тема, яку я найкраще знаю". Загалом саме автопортрети прословили її як художницю. 

У 1928 році жінка вступила до комуністичної партії Мексики. 

А в 30-х роках якийсь час жила в США, де працював чоловік. Те, як різнилася культура Штатів та її рідної країни, змушувало відчувати дискомфорт. Відтоді Фріда почала ще більше цінувати власну ідентичність.

У 1939 році вона поїхала в Париж, де стала зіркою виставки мексиканського мистецтва, а одну з її картин придбав Лувр. 

Пізніше, у 1940-му, картини художниці з'являються на кількох помітних виставках. Але в жінки загострилися проблеми зі здоров'ям. Ліки й наркотичні засоби для зменшення болю тамують його, але впливають на душевний стан. Підтвердженням цього є щоденники Кало, які користуються шаленою популярністю. Дослідники творчості кажуть, що цей період став епохою її розквіту, адже це час найцікавіших робіт Фріди.

Мексиканська культура і мистецтво народів доколумбової Америки зробили помітний вплив на її творчість. Художній стиль Фріди Кало іноді характеризують як наївне мистецтво, або фолк-арт. Основоположник сюрреалізму Андре Бретон зараховував її до сюрреалістів.
Художниця стала символом Мексики. Якщо продовжити тему сімейного життя, дітей у пари так і не було. Наслідки аварії дали про себе знати. Хоч сам Рівера зрадами приніс їй багать страждань, про нього у своєму щоденнику вона писала так:
"Дієґо  початок, Дієґо  моя дитина, Дієґо  мій друг, Дієґо  художник, Дієґо  мій батько, Дієґо  мій коханий, Дієґо  мій чоловік, Дієґо  моя мати, Дієґо  я сама, Дієґо  це все".
Свої ж депресії Фріда виливала на картини: "Я намагаюся втопити свої печалі, але ці виродки навчилися плавати".
Усе ж Рівера визнавав, що не мав рації, але нічого з тим не робив: "Як сильно я люблю жінок, так само сильно хочу змусити їх страждати". 
Врешті він зрадив Фріду з її молодшою сестрою. Подружжя розлучилося, але вже через рік поновили шлюб. Жити без Дієґо живописиця не могла.
Сказати, що Фріда була близькою до ідеалу жінкою теж не можна. Її розкута натура давала про себе знати. Вона лаялася, багато курила, зловживала текілою, співала непристойні пісні, влаштовувала гучні вечірки й не приховувала свої бісексуальні зв'язки. 
А про стосунки Кало з Троцьким знає весь світ. Якийсь час радянський нарком гостював у будинку мексиканських художників-комуністів. Прихистив його сам Рівера, а об'єднувало чоловіків захоплення марксистськими ідеями.
Коли увага Троцького до Фріди Кало стало помітною для всіх, він змушений був покинути Мексику, щоб уникнути смерті від важкої руки Дієґо, якого з'їдали ревнощі. «Ти повернула мені молодість і відняла розум. З тобою я відчуваю себе сімнадцятирічним хлопчиною», - так марксист-втікач зізнавався у своїх почуттях в одному з любовних листів до мексиканської художниці.
Тим часом хвороба, яку Кало отримала внаслідок аварії, почала прогресувати і дошкуляла страшними болями. У 1953 році в мисткині пройшла перша велика виставка в рідній Мексиці. На неї вона приїхала вже в інвалідному візку, посміхаючись відвідувачам. 
За вісім днів до смерті Фріда намалювала життєствердну картинку, яку назвала Viva la vida ("Привіт, життя!"). Сонячні кавуни вона малювала вже маючи ампутовану ногу.
Останній запис у щоденнику був таким: "Сподіваюся, що відхід буде вдалим, і я більше не повернуся".

Фото: ofigenno.com, pinterest.com

[adSlot9]

Фото: ofigenno.com, pinterest.com

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Життєвий сценарій в дії, або Що потрібно говорити сину, щоб він став Чоловіком
Що таке "життєвий сценарій" та який його основний механізм формування? Чи не применшуємо ми, батьки, нашу роль у майбутній батьківській позиції наших дітей, особливо, коли йдеться про виховання сина? І що потрібно "посилати" сину, щоб він виріс добрим чоловіком та гарним батьком?
Читати більше