|
31 липня 2018
Редакція |
31 липня - не тільки день народження улюбленого персонажа мільйонів людей по всьому світу, Гаррі Поттера, а й авторки серії книг про "хлопчика, який вижив" — Джоанн Ровлінґ. Напевно, усі знають про те, що Гаррі народився в 1990 році на серветці, поки тоді ще, живучи в злиднях, Ровлінґ чекала на поїзд, але не всім відомо те, що:
Необхідність в ініціалах, що приховала за задумом видавців стать автора, змусила Джоанн вибрати якусь букву на додаток до "Джей", і вона вирішила зупинитися на "Кей" в пам'ять про улюблену бабусю. До речі, через те, що спочатку було невідомо, хто написав сагу про Гаррі — чоловік чи жінка — перший лист від шанувальника починався так: "Шановний сер". Сама J. K. сказала потім: "Це було рішення видавничого дому, але вони могли назвати мене як завгодно, хоч Інід Снодґрас, мені було все одно: я просто дуже хотіла, щоб книгу опублікували".
Є дуже особиста причина, по якій Кінґс-Кросс грає таку важливу роль в житті Гаррі та його друзів (саме звідси щорічно з платформи 9 3/4 їдуть на навчання в Гоґвартс юні чарівники). Цей лондонський вокзал — місце знайомства батьків сьогоднішньої іменинниці. "Для мене Кінґс-Кросс — дуже-дуже романтичне місце, найромантичніший вокзал виключно тому, що мої батьки тут вперше зустрілися. Тому це місце завжди було частиною нашого сімейного "фольклору". Я хотіла, щоб Гаррі добирався до Гоґвартса поїздом і, звичайно, він повинен був відправлятися з Кінґс-Кросс ", — розповіла в одному з інтерв'ю Джоанн. До речі, крім дня народження Ровлінґ і Поттера об'єднує ще один факт — в обох батьків звали звали Джеймс.
"Зазвичай на створення персонажа надихають реальні люди, але, як тільки вони опиняються в тебе в голові, вони перетворюються на щось інше. Професор Снейп і Гілдерой Локгарт обидва "почалися" як перебільшені версії знайомих мені людей, але на сторінках книги вони вийшли іншими. А ось Герміона схожа на мене в 11 років, тільки вона набагато розумніші ". Мабуть, саме тому патронус Герміони —улюблена тварина Ровлінґ — видра.
У 25 років Джоанн стала матір'ю-одиначкою після короткого "катастрофічного" шлюбу. В одному з інтерв'ю письменниця і сценаристка сказала: "Мене осяйнуло, який безлад творився в моєму житті. Ми були настільки бідними, наскільки можна, не ставши при цьому безхатьками, жили на допомогу. І в цей момент я впала в глибоку депресію. Складно описати цей стан тому, хто жодного разу в ньому не був, тому що це не смуток. Я знаю смуток. Коли сумуєш, ти плачеш, відчуваєш щось. Депресія — це холодна відсутність почуттів, порожнеча. Це і є дементори".
Квідич був придуманий в одному з готелів Манчестера після сварки з тодішнім бойфрендом. "Я міркувала про те, що спорт об'єднує суспільство, що чоловіки гостро переживають за події на ігровому полі, зляться, що в тому моєму стані було дуже до речі", - написала Ровлінґ в книзі, присвяченій найпопулярнішій грі Поттеріани. Маґлівською версією квідичу Джоанн вважає баскетбол. В інтерв'ю Amazon вона сказала: "Потрібна була гра для чарівників, і мені завжди хотілося, щоб була гра з понад одним м'ячем. Ця ідея здалася мені кумедною. Я отримала масу задоволення, вигадуючи правила. У мене досі лежить записна книжка з діаграмами, схемами і всіма назвами для м'ячів, які приходили мені в голову до того, як я зупинилася на квофлі, бладжері та снітчі".
"Дописавши книги про Гаррі, я зрозуміла, що персонаж, з яким мені хотілося б повечеряти, — це Дамблдор. Нам є, що обговорити, і я була б рада його почути його поради. Думаю, кожному в житті хотілося б зустріти Дамблдора", - сказала якось Ровлінґ, додавши, що Альбус частенько їй сниться. В імені "Дамблдор" є своя передісторія — староанглійською воно означає "бджола", й авторка вибрала його, бо "уявляла, як професор наспівує собі під ніс".
9. Свою доньку Джоанн назвала на честь борця за громадянські права
Старша дочка Ровлінґ, народжена в нетривалому, як ми пам'ятаємо, шлюбі з з тележурналістом Хорхе Арантесом, названа на честь Джесіки Мітфорд: "Мітфорд була моїм кумиром з тих пір, як мені виповнилося 14 років. Моя двоюрідна бабуся розповідала, як в 19 років Джессіка втекла з дому в Іспанію, у самий епіцентр громадянської війни, при цьому потайки купивши на гроші батька фотоапарат. Саме фотоапарат мене й зачепив, і я стала розпитувати про подальшу долю цієї дівчини ".
У 2001 році Джоан вдруге вийшла заміж, її обранцем став доктор Ніл Мюррей, з яким у письменниці двоє спільних дітей: син і дочка. Через приголомшливу популярність її книг, Ровлінґ довелося купувати свою весільну сукню інкоґніто, уперше застосувавши маскування: "Я просто хотіла вийти заміж за Ніла без всякої зайвої метушні". А ось як і за допомогою чого була здійснена маскування ми так і не дізналися. "А раптом мені знову доведеться ним скористатися?" - сказала Джоанн допитливим журналістам.
"Браслет, обвішаний підвісками-шармами, на перший погляд, здається просто прикольною аксесуаром Але яка ще прикраса настільки наповнена спогадами? Це персональні амулети. У мене протягом 20 років був обожнюваний браслет, але одного разу його вкрали з моєї квартири в Манчестері, разом зі усім вмістом шкатулки. Я втратила не тільки браслет, але і прикраси, що дісталися мені від мами, яка померла за три місяці до цього. У порівнянні з втратою матері це було дрібницею, але я була дуже засмучена. Прикраси не змінюються, не псуються, це свого роду провідник у минуле ", - поділилася Ровлінґ з читачами Harper's Bazaar. У день виходу в світ сьомої книги про Гаррі редактор Bloomsbury, Емма, подарувала Джоанн золотий браслет з підвісками-шармами за мотивами Поттеріани: маленьким золотим снітчем, срібним автомобілем Ford Anglia, виром пам'яті і патронусом у вигляді оленя та філософським каменем, і, за словами письменниці, це була найдорожча для неї прикраса після обручки.
Обидва актори зізналися, що свого часу були закохані в Герміону, і пов'язана з цією обставиною незручність іноді заважала їм концентруватися на тексті сценарію. Правда, коли почуття вщухли, і юні актори стали просто друзями, знімати деякі сцени було теж нелегко: наприклад, під час поцілунку Деніела і Емми Рон так реготав, що його довелося вивести зі знімального майданчика. До речі, за задумом режисера до початку зйомок ця нерозлучна за сюжетом трійця мала написати невелике есе про своїх персонажів, щоб "познайомитися" з ними ближче. Результат вийшов в дусі Гаррі, Рона та Герміони: Емма Вотсон списала 16 сторінок, Деніел обмежився одним листом, а Руперт взагалі не здав твір.
Ця канадська дівчинка любила Гаррі і, на жаль, була невиліковно хвора. Її мама звернулася до Ровлінґ з проханням, щоб та написала Наталі лист. Послання дійшло до письменниці занадто пізно, і відповідь Джоанн, у якому вона розповіла своїй шанувальниці про майбутню долю кожного з героїв, був отриманий вбитої горем матір'ю. Жінки підтримували листування і згодом потоваришували, а Наталі стала частиною будинку Ґріффіндор за свою хоробрість і стійкість перед обличчям лейкемії.
З короткого есе, розміщеного на сайті Pottermore, ми дізналися, що Джоанн відчуває себе винною за смерть Флоріана Фортеск'ю — господаря кав'ярні-морозива на Косому провулку: "Я зробила так, що його викрали і вбили без всякої на те причини. Він не перший чарівник, убитий Воландемором, але тільки через нього я відчуваю докори сумління, тому що в його смерті винна тільки я". Першопочатковою ідеєю було те, що Фортеск'ю допомагатиме трійці з Гоґвортса в пошуках горокраксів:" Флоріан повинен був стати "провідником" в пошуку розгадок, тому я познайомила його з Гаррі на самому початку нашої історії. Проблема була в тому, що, почавши писати ключові моменти "Дарів смерті", я вирішила, що Фінеас Найджелус Блек буде більш зручним джерелом інформації ".
Однією з найдорожчих для Ровлінґ речей є перше видання книги Джейн Остін: "Вона моя улюблена письменниця, я перечитувала її книги стільки раз, що збилася з рахунку... Якби можна було стати літературним персонажем, то я була б Елізабет Беннет, звичайно ж ". Ще одна книжкова героїня, яка запала в душу, — це Джо Марч з "Маленьких жінок", адже "у неї був вибуховий характер і непереборне бажання писати книги". А ось повечеряти з усіх письменників — живих або тих, хто вже пішов, — Джоанн пішла б з Чарльзом Діккенсом.
Але Ровлінґ абсолютно не переживає щодо цього. Фільм вона теж не дивилася і не планує.
А першим її відданим читачем стала молодша сестра Діана. Книга була про кролика на ім'я ... Кролик, який робив багато нетипових для своїх вухатих приятлеів речей. "Як тільки я зрозуміла, що книги пишуть, усвідомила концепцію написання історій; усе, що мені хотілося робити, — це писати. Не пам'ятаю, щоб мені хотілося займатися чимось іншим в житті", — сказала Ровлінґ в інтерв'ю телеканалу ABC.
Закінчивши роботу над сьомою книгою, вона залишила такий напис на бюсті в номері шотландського готелю Balmoral: "Джей Кей Ровлінґ закінчила писати книгу" Гаррі Поттер і Дари смерті "в цій кімнаті (652) 11 січня 2007 року". Але це далеко не найбільш високохудожній розпис авторки, присвячений її улюбленому Гаррі. У будинку Ровлінґ є ось такий самостійно декорований стілець:
Стільки років проживши на межі бідності, вона не до кінця усвідомлює свій нинішній добробут. На питання Опри Вінфрі, чи прийняла вона той факт, що тепер буде завжди багата, Ровлінґ відповіла: "Ні, а ти?". Маючи на увазі психологічний, а не грошовий бік питання. Але періодичні сплески занепокоєння за сите майбутнє своєї сім'ї абсолютно не заважають Джоанн займатися благодійністю — допомагати сиротам і фінансувати фонди на підтримку людей, які страждають від невиліковних захворювань.
Джерело — i-gency, pinterest.com.
| 2 | 3193 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
