ЗЕМЛЯ

Як сонечко сходить над нашою Землею,

світлішає, теплішає та радісніше стає нам жити.

Так і наша Юлія Володимирівна сяє і світить.

Нам просто добре знати, що вона є!

        ЗЕМЛЯ

               Юлії Володимирівні

                      ТИМОШЕНКО

                       Viribus unitis!*

Та менше з тим!

Давно хотів сказати

Собі й тобі,

Малечі, що ще спить…

Той, хто не здатний

захистити Мати,

Не син їй зовсім,

Зайда – у ту мить!

Та й не донька,

Що віка підфарбує,

На цирли стане –  

Очками стрілять,

А Мати зайвий раз

Не поцілує.

Дорожче їй

із хлопцями гулять!

Не може син

Лишати безпорадну

Ту сиву неньку,

Що колись, вночі…

Вставала до колиски

Дати ради!

Маленькому

Та впоратись мерщій.

Не може донька   

Так напризволяще

Швиргати Мати,

Як вона сама –  

Не встане,

не ковтне води…

Нізащо!

Бо сили тої –  

в неї вже нема.

Отак й Земля,

Що вдались продавати

Та охорону зняли –

На біду!

Вона також

Усім нам є, як Мати.

Хай справжні діти –  

Боронити йдуть!

24 листопада 2019    

_________________________

* – за спільною згодою (лат.)

Михал Влад