Зберегти Безводівку

9 серпня 2017
Linda

Ви знаєте, що таке обсерваторія? Думаю, відповідь буде ствердною. Мені, наприклад, пощастило – я живу в Голосієві, недалеко від головної астрономічної обсерваторії України. На її території є музей, наукові співробітники проводять екскурсії, ну і головне – тут можна подивитися крізь телескоп на зоряне небо та спостерігати за рухом планет.
 


Нещодавно я познайомилася з цікавою людиною – краєзнавцем та агробіологом Олександром Кликавкою. Завдяки цьому знайомству відкрила для себе Безводівку – пригоризонтну обсерваторію. Якщо і вам цікаво дізнатись про цю археологічну пам’ятку, раджу подивитись фільми, зняті Олександром. А я можу поділитися своїми враженнями.

Ще з кінця XVIII століття Безводівка відома як хутір. Зараз в цьому селі Ічнянського району Чернігівської області ніхто не живе. Соромно зізнатись, але з містом Ічня у мене досі була тільки одна асоціація – згущене молоко, яке там виробляється. А неподалік, усього лише в одному кілометрі на північ від Безводівки, знаходиться унікальний археологічний комплекс. Учені довгий час не дуже приділяли йому увагу, вважаючи ці кургани похованнями ІІ-І тисячоліття до нашої ери. На плато на висоті 170 метрів над рівнем моря розташовані насипи – так звані майдани. Вони йдуть по колу діаметром близько 200 метрів – в народі такі споруди називають "роблені могили" або "роблениці".​
 

Отже, давайте перенесемося в ті далекі часи, коли не було велосипеду, телевізору та інтернету. Та що там казати – не було багато того, без чого ми зараз собі не уявляємо наш теперешній світ. Для чого ж прадавні люди створювали подібні кургани? Виявляється, все просто – вже тоді люди спостерігали за зірками та планетами. І робили це дуже і дуже професійно!

Раніше курганів у Безводівці було шість, це відображено на триверстовій мапі Шуберта 1861 року. Тут відмічені також й інші земляні насипи в радіусі кількох кілометрів від основних. Зараз залишилось чотири основних та ще один курган-супутник. Час, звісно, зробив свою справу, але й людство приклало руку до знищення цієї території. І це незважаючи на те, що вона має охоронний номер та є визнаною археологічною пам’яткою!

Уявіть собі на хвилинку, що в Києві на якійсь охоронній зоні почалося незаконне будівництво. Хоча про що це я…  таке ж постійно і зустрічається... Тому чи треба дивуватись, що у Безводівці поле, яке визнане пригоризонтною обсерваторію із системою ближніх та дальніх орієнтирів для астрономічних досліджень та яке охороняється державою, давно вже роздано на паї? І зараз тут, не соромлячись, росте кукурудза! А ще донедавна стояли таблички з інформацію про пам’ятку. Здогадайтеся, куди вони поділися?



Принцип пригоризонтної обсерваторії у Безводівці такий самий як у Стоунхеджа та подібних обсерваторій. Проте безводівська, на відміну від інших, має набагато більші масштаби – на площі у 20 квадратних кілометрів розташовано майже 40 пагорбів! Скажу чесно – для білявок або ж таких гуманітаріїв як я (що майже одне й те саме), з першого разу зрозуміти всі оті математичні розрахунки та формули не так вже й просто. Але ж нема нічого неможливого, тим більше, що в цих цифрах криється багато корисної  інформації.

Насипи не просто розкидані на величезній території, а впорядковані математичними пропорціями. Таким чином пагорби утворюють неповторну геометрію Безводівки. Тож відстані складають між центром та:
 
  • дальнім західним орієнтиром - 830 метрів
  • південним і північним орієнтирами – 1660 метрів
  • південно-західним та північно-східним візирами – 3320 метрів.

Якщо ви не одразу зрозуміли, то математика тут така – кожен наступний відрізок більший за попередній рівно у два рази. Ну і ще трішки цифр – відстані між центром та дальніми візирами – це співвідношення 1,618 або так звана "золота пропорція" чи "гармонійний поділ". До речі, їх використовували древні єгиптяни у будівництві та середньовічні архітектори й художники (кому замало математичних розрахунків, читайте статті та дивіться фільми).

Так от, стоячи у центрі кола, утвореному насипами, пращури спостерігали за Місяцем, Сонцем, іншими світилами та фіксували на горизонті їхні точки сходу та заходу. Дні зимового й літнього сонцестояння, а також дні рівнодення для наших пращурів були надважливими, саме на них і випадали основні свята. Закономірності руху зірок допомагали древнім астрономам вираховувати сонячні та місячні затемнення.
 

Взагалі, у мене склалося враження, що проблемою захисту обсерваторії переймається тільки Олександр. Він пише статті, знімає відео, дає інтерв’ю, публікує свої роздуми у ЗМІ, створює петиції та роздає інформаційні листівки просто на столичних вулицях. А інша сторона (компанія "Росток-холдинг"), яка обробляє поле, плювати хотіла на закон. Хоча акціонери холдингу так гарно на своєму сайті пишуть про соціально-корпоративну відповідальність та охорону навколишнього середовища.

Зважаючи на те, що древня цивілізація, користуючись великими знаннями, створила такий комплекс, дуже дивно, що майже нікому нема до цього справи… І хоча не на всі питання ще знайдено відповіді, головне, яке стоїть перед нами – це зберегти пригоризонтну обсерваторію Безводівку та донести цінну інформацію про неї до громадськості! 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше