ЗАЙДАМ — ЗАСЬ!

Про можливості української мови говорено-переговорено! Однак, вважаю, найкраще доведення її багатющого лексикону, а отже, й давньости, – сама мова. Зокрема, отакі твори. Бо якою ще мовою можна створити подібне..?  

Цю замальовку я написала багато років тому, на початку цього тисячоліття. І твір постійно доповнюю, позаяк наша мова – що бездонна криниця!

Нині у замальовці – понад 1725 слів. А буде ще й більше! :)

ЗАЙДАМ – ЗАСЬ!
(Замальовка)
«В нашій хаті наша воля,
А всім зайдам зась!»
(Іван Франко)
Зайнявся, забагровів захід. Злегка завівав західний зефір*. Зверху – запаморочливий золотозоряний звід, засіяний зірками. Зоріло: з’являлися зорі-зернини, замріяно зиркали. Здвиження. Заховалися змії: земля здвигнулася. Зміїлася зелень. Задумливі зеленкуваті зорі застигали, золотили зріле збіжжя. Звичні, знайомі зірки звірокола зникали, змінювалися, знову з’являлися. Зорепадило. Звіздохватки знімали зірки. Згодом зорі здійнялися, згасаючи. Зверху зайнялося, заясніло, запалало. Загорялася заграва. Земля збирала зорі...
Завесніло, запахло землею. Зоремир зупинився, зогледівши зверху знак змієвидного звіра, заплющився… Залізо зачали з землі. Залізо – зброя...
Золотавий захід заспокоював. Змучений, захриплий, зате задоволений.
Зойкнула зигзиця. З зеленого затінку з’являлися знайомі, знані земляки. Зміряв зором: зросту здоровецького, засмаглі, зелені зодяганки, золоті застібки… Запоріжці заграли збір, згуртувалися, зносили загреби*, звар, зілля. Зобачивши зворушливе Зоремирове замішання, знатні запоріжці запитально зиркали, запримітивши Зоремира.
– Здоров’я зичу!
– Здоровий зноси – знову зароби! – зичили Зорикові, зобачивши зненацька.
Знічев’я заскочений запитами, Зоремир знітився. З’юрмилися, зверталися зі змістовними запитаннями, згадували звичаї. Згадувалися змаги запоріжців з загарбниками… Захоплення звично змушували задумуватися. Зімкнувши зіниці, Зоремир заслухався, замріявся, захопився, зважував. Зіниці – зосереджено зіщулені. Зупинився, замислений, зринулими здоров’ягами-запоріжцями заворожений. Зобачене змішалося з запахом землі, зі злетом зірок. Заздравиця, звісно, – за здоров’ячко.
Засмаглий здоровань знайшов зшиток з записами:
– Збережи, знадобиться. Звичай зграї – законниця.
– Задля змагів залиши земні звички. Знай, Зорику: завше знайдеться земляк з запомогою! – злинуло здалеку, здоганяючи.
...Зором зачепився за зораний зазубень зябу. Зірвалася завірюха, завіяла зело*. Здійнялася зграя. Здригнувся: зайвина збадьорила, зовнішнє зробилося зримішим. Зоремир заходився збирати задуми-замрії. Захотів здійнятися зі зграєю, злетіти зигзицею, знайти земляків, загублене, забуте.
Зненацька задума зникла. Зоремир зняв закоцюблу зодягачку. Збентежений, збагнув: здається, знову заволоділа затуманена згадка… Завмер з застиглим зором. Зворушене зримо зринуло закрученими знаками запитання... Зображення зустрічі з запоріжцями зникали. Зітхнулося. Зумів зосередитися: зумовили загадкові зів’ялі зачаєні звуки зусібіч, злецько запахло залежаністю, задавненістю зловісної злуки...
З-з-замлоїло, з-з-затерпло, з-з-занило зсередини, зайшли зашпори...
Знюхалися з зайдами, зауважив зірко Зоремир. Зопалу зраділи. Зреклися заповітів, заповідей, законів, забули. Заплющившись, заколисалися... Завсіди зібранням звіряли звіти, запаси, зберігання, закладні*, записи звільнення… Здавна звідусюдні загарбники зиркали зизем, замишляючи зле. Зобачивши зиск, з’явилися зизуваті зайди-замýрзи: зарослі, засмальцьовані, забиті, зате зубаті, зверхні, злостиві, загребущі. Заздро зазіхаючи, заглядали, здибленим звіром зиркали з закордоння. Занадившись, загостювали, зазимували, заселилися – запанували, зажиріли, зазолотилися.
Злізлися звідусіль зальотні зайди з загребущими замашками. Зайшлі, зачаївшись, зразу замислили зле. Завидки, зазіхання, зговір загарбників заманили, заарканили, забалакали, затуманили зір. Забрали Законник*, зіпсували завидні, заможні землі. Занедбали, занапастили, заселили забіяками, завойовниками, заброхами-завидами.
Зайди заборонили звичних Заславів, Звениславів, Звонимирів, Зв’яг, Злотанчиків, Збиславів, Злотоданів, Зореглядів, Здравків, Зоремирів, Зварів, Златоустів, Зореславів, Зорянчиків... Звабивши, збавили Забав, Збиславок, Золотунь, Зоринок, Златославок, Звениславок, Звонимир, Зореславок, Зірок, Златунь, Зорянок Заполонили землі заморськими Захаріями, Занями, Зенонами, Зиновіями, Зосимами, Зоями, Зофіями, Зинаїдами... 
Злагоду, затишок змінили зневірою. Запровадили застілля, зрівнялівку, здорóжування, зверхність задля збирачів. Звісно, заперечували значимість запоріжців. Зросійщене, заполітизоване забродами Запоріжжя задихається! Звичаєвий закон зобов’язував. Зараз зникає звичне звичаєве зерно. Зникає значення Запоріжжя! Забракували, заплутали заповіти, змарнували звичаї, земства, забур’янили землі, змушували зректися заповітних звичаїв, завели заморські, завізні, завáди. Заборонили Зільник*: Зеленосвяття. Значно заперечили, заялозили, знівечили заслуги. Заборонили заперечення, запровадили замовчування злободенного.
Запозичення згубили звичні, заповітні закони. Згубно запанували занесені звички. Зубаті загарбники-зажери запекло заповзялися – знищили, зухвало захопивши, знамена, зайнявши землі, зáмки, займанки, землякам зоставили землянки зі зрубів, замчища, закамарки, зáкутні, зазубні, зализні, затилля, зрештою – згарища. Запущені злаки захворіли зонóю*. Запанщизнували землі.
Затяті злюки залиґали, закріпачили, зробили заручниками, зáкупами, злидарями, закаблучниками, зведеницями*. Замотузили, затягнули зашморг, залили згубним зіллям: зеленим змієм.
Заспокійливий збір – зомбування! Захмелили, захомутали, зацькували. Занесли заразу, запропастили!.. Затьмарило зір. Зло збороло, засмоктало. Затримують зловісні, злощасні забобони: засіб змусу… Зрадили задерикуваті зайди. Забрехавшись, злобствують. Зрада зміюкою заповзла. Заповітне, з зусиллями здобуте – знецінено.
Затурканий земляче, зупинися! Засмучений, засмічений, закутий, збудися, зведися!
Засльозилося-задощило Зоремирові, защеміло. Здається, зараз закричить, загамселить, заб’ється, заллється… Зором здійняв звіддаля зірку. Замислився. Зусилля зумовили зосередитися. Заважав зблиск золота зверху. Зродилося закономірне запитання: зáщо? Заворожено? Зурочено? Зовсім! Залишається загадкою... Зачув злість! Запечалля за запечаллям, запитання за запитанням...
Запоріжців змовляла знана знахарка з Закарпаття... Земленько змарніла, зівяла, зчорніла!.. Зачулися зазивні зозулині звуки. Зажурено зітхнув. Знадобилася здатність запам’ятовувати. Зоремир зазвичай застосовував знання зі зводом законів запорізьких. Змалку злетіла, здійнявшись, Зоремирова зоря-зоряниця, змалечку зух захоплювався запорогіаною, здорово заздрив запоріжцям. Зараз…
Задушені з зачаття, змирилися заледенілі земляки. Запродалися. Здалися... Змусили здати зброю. Зброя завше здасться! Здуру здали зброю за… задарма. Запровадили закон: за зберігання зброї – знищення. Зогледілися занадто запізно. Захланний зброд злізся звідусіль. Злостиві загарбники зловчилися здаватися зовні зрідненими. Змішалися земляки-запроданці з зайдами. Забракло згуртованости. Запропащі зрадники здали земляків. Запаморочилося. Заслухалися, заворожені, згодом здолала змора. Задовільняли забаганки. Заблукали, задоволені, застрягли, зневірилися, заневолені, здалися, заспокоїлися, збайдужіли, запряглися, заскніли, заплазували. Запанувало загрозливе застійне затишшя. Заки здогадалися – заарканено.
Зціпивши зуби, звиклися, згорбилися, загорбатіли, загорювали, заржавіли. Змерзлі, змарнілі, звікували заробітчанами. Зосібна зганьбилися зрадою здеморалізованих, запродалися, захиріли. Звироднілі засадники знущаються з загнаного звірятка, здуріли зовсім закляті загонщики. Заблуклі, здеорієнтовані, зовсім знікчемніли, зненавиділися. Зробилися зведенятами, загризлися, зганяючи злість. Завсіди звикли змовчувати, зникати.
Завше зухвало знущаючись, злодії затято забирали заповітне, збавили звичаї, зільників*. Зараз – залишки звичаїв. Забагато збігів!
Зникло звичне: знання, звання, звіроколо, заполоч, звичаї... Забери зайве, злидото! Зловтішно збиткуючись, згубили задатки, здібності земляків. Звірина зробила земляків здобиччю. Зумисне заселення земель зайдами, залякування заронили зерно зневіри, замкнутости, заздрощів. «Заздрість здоров’я з’їсть», – здавна зауважували знахарі. Здирства, злостивість звели, згубили. Знахабнівши, зовсім заморили земляків. Завихріла, завирувала зненависть. Злиденність, зневаження засмучують.
Засліплені затаєною злістю, загребущі зарізяки-забрόди знищили зелені зони, заповідники зробили звалищами, заполонили західні землі, запорізькі. Затуркали, заполячили, замосковили. Займанці заволоділи звабливою землею, зробили заповітну земельку забавою, залюднили засланцями.
Знесилена земля знемагає. Забруднені землі зробили зонами забуття, «забутим Заходом». Заради збагачення, зручностей знехтували загальним. Замість звірити – звірилися, замість змагів – зашморги, замість запáлу – збайдужіння. Запанував застій. Зацьковані, залежні! Знову залежні! 
Захворіли землі, занедужали, запліснявіли, зіщулилися. Злаки, заражені зонόю, змаліли, знецінилися, звелися. Задихáються захоплені загарбниками землі. Зголоднілі, зухвалі заброди заманили, заговорили зуби, зміюкою заповзли, здушили, загнуздали. Захопники, захомутавши, загордували. Зманіжені зрадники, захребетники – заодно! Значить – западня! Занепали, звиродніли.
Захід здавна знемагає, згодом Запоріжжя зчистили звідусюдні зайди. Землю захаращено, зроблено забавою, згодом – звалищем, засіяно завізними звичаями, занесено збоченість. Заборонили збиральництво, заготівлю, збут, заборонили зберігати зброю (засіб захисту!). Завезені заброди заразили, запоганили, занапастили здоров’я земель, заодно зроSSіянізували, захопивши Зазбруччя, Запороги, Забужжя. Зухів, звитяжців знищували, злочини засипали землею. Забагацько зайди завдали збитків, зруйнувань, зла! Здирники знищили зимівники запоріжців. Зухів зі зв’язаними ззаду зап’ястями замордували: забагато знали. Засіли, заразóм заражуючи, закацаплюючи землі. Заблуди забруднили земляків змовами-зрадами, зробили забудьками.
Зиск – зручний засіб. Злі заздрощі зайд захопили Запоріжжя. Заварилося зло, залякало, зовсім запанувало. Заброди завідомо знали: загроза зникнення зазвичай зумовлює забуття.
Зиновій загетьманувався, здався, знюхавшись з завойовниками, звів Запоріжжя зовсім. Змова зі звірами, зловісна злука зблизила занепад. Забагато заплачено за загарбницьке заміжжя!
Зазнали затирухи*, замішки*, заколоту*, затірки*, здохлятини. Згодом – здихень*. Здобули заяче загартування. Здавалося, завойоване запопадливі запроданці здали з захопленням, забувши злодіяння злочинців, заправували, зажадали здобуте. Забути зло, заподіяне загарбниками?!
Здатися – значить згинути, зникнути! Забуття заповітів – зрада! Задосить! Залишилося зламати заборони, знищити залізну завісу. Зуміймо збагнути: зло забуття – згубне, зрівнюване з загибеллю!
Золоту землю заготівельники-знайдони зробили звироднілою, забране збіжжя – «Заготзерном»! Знепліднені землі знелюдніли. Задушили зловісні заколоти, збройні зачіпні заворушення. Здушили заколотників зашморгами, засланнями, заборонами, заґратували, заховали залізними завісами, заснували заволоками, запроторивши, закували, зчиняли звірства. Заподіяли задаваки зло злюще. Загребли збіжжя, заволоділи заводами, зáмками, затόками, зруйнувавши, зрівняли з землею. Захищаючи, згинули зухи. Зайди захоронювали закатованих зненацька, залпом, затаєно.
Здирники залишили замість злаків зелений зільник*, замішаний з зеленню. Закабаливши, заодно занесли зубожіння, злидні, заґребестали заощадження. Загарбали зовсім!
Зведені зносини завжди згубні. Зло, заподіяне зайдами, зрівнюване з землетрусами. Знавіснілі заброди знищили зброярні, зимівники, захалявні зарисовки, знать, знаних знахарів, знаменитих земляків, запоріжців, запровадили заборонені зони. Завелося-запанувало злопам’ятство, злоба, злість, зарозумілість, зверхність, злорадство. Заборони змусили зовсім замовкнути. Замкнені знадвору…
Зекова* земля – заповідник злочинности!!!
Зрештою загострені зносини зі злочинцями зелό збіднили знедолену землю. Знову залежні. Завше залежні! Змовчати? Заперечувати? Знищити!
Заметалися загнаним звіром, заметушилися… Заки зійде зоря – знудишся, зведешся, здохнеш!
Зненацька зверху зблиснула зірниця. Зоремир зачепився зором за зірку, знову зиркнув: знак здався значеннєвим. Знакове знамення! Злість, звісно, знищує! Згинь, зимо заразна, зникни!
Зачекай, золота землице! Згодом зродиш завітну зілúну – знайдемо знáдіб’я, зцілимося! Заполовіють злаки. Завесніє – зареве Запоріжжя, збереться з зусиллями, зупинить засилля. Зберуться завзятці, заспівувачі, заснуємо заново згуртування земляків. Зійде зоря-зоряниця! Засяє знову! Зникнуть зрештою заборони, забудуться... Зазнали збиткувань, зла, збитків, заснули, зате збудимося! Зазирнемо за завтра. Зродяться зв’язки з зарубіжжям! Знайдуться зичливі захисники. Західні землі з запорізькими з’єднаються! Збудеться заповітне, здійсниться!
Заповзято зберемо залоги, здобудемо знову. Запанує злагода. Знімемо занавіски заборон. Земле згорьована, зажди! Зоремо, засіємо зерном, закосичимо. Завруниться, забуяє зелό. Збунтовані, збуджені, збурені, збудемося зайд. Звершимо заповітну забудову! Зникнуть загрози-завади! Знавці запорогіани згуртуються. Зримо: збереться знову земляцтво! Зродяться заповітні засади, заживо захоронені! Змінимося, зміцнимося!
Загоїмо, заклечаємо зранені землі, змережимо, заквітчаємо зелом-зáполоччю, заспіваємо заздравиці! Зберуть згуки-заклички зірниченьок. Запанує затишок, згараздиться.
Заповнимо заєва заповітним, зродимо заповідники! Запорука – згуртованість. З задумів, заповідей зродимо здобутки, здійснимо задумане. Знаймо: здатися – значить згинути, зникнути. Згуртовано заявімо: забродам, засланцям-зас…анцям – заськи! Зоставайтеся здорові за заграниччям! Зело* зазнали згубної злуки з зайдами!
Заступнице земна! Змети злочинні задуми злостивців! Заступися за злиденних, зім’ятих, зломлених, знесилених, зверни зверхніх, зобач злеглих, замордованих, зроди забутих, захисти, зведи, звелич! Забудьмо: «Зішли захист!». Згуртовано – зможемо, зберемося – зробимо!
Запоріжці! Зрозуміймо: забаритися – загибель. Збережімо здоров’я землі! Знаю: зможемо зараяти! Зосібна? Згуртовано, злагоджено зобов’яжемося зродити заповітне. Знайдемо загальносоюзний золотий запас. Загарцьовані – загартовані.
Заквітчаєшся, землице! Зберемося, зборемося зі злом засилля, знайдемо заступництво. Зродимо звитягу, знайдемо змогу, зборимо зломізерні злидні! Замерзлі, зігріємося! Зірвемо замкú: змову замовчування! Заповітна зброя задля захисту здатна, зуміє захистити землицю, знищити зло, занесене загарбницькою зграєю, «заплатить злодіям за злая»*.
Завесніє, заяріє знову знедолена земля запорізька, заспіває західноукраїнська, закарпатська. Збудеться зворушлива злука земель! Захід здорове зерно! Звернемо земляків з Закерзоння, знедолених за-робітчан з закордоння, з заслання, запоріжців – звідусіль. Заблагословиться! Зцілимо захоплені землі. Збудиться Звенигород, Звенигородка, Знам’янка…
Затаєне збурення збудить запал-завзяття, зродить звичаї, заклинання, замовляння, заклики заповітного з’єднання: забуте – зродити, задумане – здійснити, загнане загарбниками – зволити, злагоджено згуртуватися! Зріють задуми. Здійснимо запевнення: знищимо зарáзу забуття! Заки згоримося зробити – згинемо! Знищмо зáраз!
Заспівувачі – здебільшого з західних земель. Знаймо загальнолюдську залежність: залежність землі. Землею звертаємося: здіймімо золоті знамена! Зродімо завдання, зокрема: здобуте закріпити, зміцнити, законно забезпечити зростання, зміцнення земель. Зневірі – заськи!
Завадьмо засиллю! Забудьмо закон: злом за зло. Засудімо земними – запорізькими! – законами заподіяні зайдами злодіяння! Завадимо забуттю, зродимо знаттєлюбність, знавецтво, заклади знань. Залишилися здобуті завоювання – закільчиться збережене зерня. Заповіт: залишатися зі зброєю завжди! Згинуть злостивці!
Збіжить зима занепаду! Затрясеться земля! Збудиться! Зірвемося з землянок, захопимо заповітні землі! З закохання зродимо золотих змінників. Зродимо Зеленосвяття, Зілота... Зуміймо здобути згублене Зеленоклиння (Закитайщину)!
Зі зворушенням згадуємо завжди знаних Залеських, Заславських, Золотаренка, Заклинського, Зизаніїв, Завадського, Заньковецьку, Зарембу, Загребельного, Забілих, Земляка, Зерова, Зощенка, Затовканюка, Зілинського, Заливаху, Зозуляка...
Збудемося заходнів-зайд! Здійснимо заповіти «З заліщинського зошита»*! Звернімо з запасників-застінок Залізняків, Залізняченків, Запоріжців, Запороженків, Запорізьких, Запоріжченків!
Золотом запишімо знатних земляків, знаних зодчих, знахарів, зелейників, зцілителів, звіздарів, злотників, законознавців, зброярів, знаменитостей, звеличимо зверхників, зухів, звитяжців – заслужених, заборонених, загнаних, засибірених, заков’язлих, задубілих, загиблих, зацькованих, забутих... Закінчиться зловісне змосковщення! Зазоріє знову! Заради завтрашнього – зарадимо!
Зайдам – зась!!!                       
(2002 рік, 1725 слів).
____________
СЛОВНИЧОК
Загрéби – коржі (загрібали жаром).
Закладнá – документ про плату батьків за науку дитини.
Заколóт, замíшка, затирýха, затíрка – їдло українців у роки голодоморів (переважно вода з хоптою).
Закóнник – «Руська Правда», перший законник (збір законів) слов’янського права.
«Заплатить злодіям за злая»* слова з твору Т. Г. Шевченка.
Зáходень – нетутешня, зайшла людина.
Заялóзити – тут: забруднити.
«З залíщинського зóшита» – цикл віршів (Ю. Шевельов).
Зведенúця – покритка.
Здúхень – одна з народних назв місяців у час голодоморів.
Зек – народна назва президента-втікача В. Януковича.
Зелό – дуже, надто.
Зелό – зелень. 
Зефíр – теплий, лагідний вітерець.
Зíльник – 1. Зелені святки; 2. травознай; 3. хліб із зелені.
Зонá – хвороба злакових.
(© Любов СЕРДУНИЧ, 2002 рік.
Збірка «ЗАЙДАМ – ЗАСЬ!»
(Поезія та проза про Майдан і путлерівсько-українську війну). – 2016. – 80 с., іл..
Ю. Журавель – автор малюнка на обкладинці)
[adSlot8]
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Він не приніс жертви на вівтар любові, але данину дружбі віддав сторицею
Так сталося, що першим словом, колись прочитаним моїм п'ятирічним сином на книжковому корінці, було слово "Бу-а-ло". Слово було зовсім новим, і він запитав: "А хто це?" І дійсно, хто він - сучасник ХVII століття - Нікола Буало?
Читати більше