Наступальна військова операція Української Галицької Армії (УГА) – одна з найбільш значних під час Українсько-польської війни 1918-1919 років. 25 000 українських солдатів та офіцерів змусили відступити по всій лінії фронту більш ніж стотисячну польську армію, добре озброєну і оснащену. І тільки зовнішні фактори, а також відсутність матеріально-технічного забезпечення, врятували противника від військової поразки.
У той час, поки на Західній Україні формувалася ЗУНР, центр стрясали свої перипетії. У квітні 1918 року в Києві була розігнана Центральна Рада, а влада передана Павлу Скоропадському, проголошеному гетьманом. УНР була перейменована в Українську державу. Але вже 13 листопада того ж року колишні діячі Центральної Ради утворили Директорію УНР, яка почала збройну боротьбу з Гетьманатом.
14 грудня 1918 року війська Директорії зайняли Київ, УНР була відновлена. Паралельно з цим керівництво УНР, під фактичним керівництвом Симона Петлюри, встановлювало тісні відносини з ЗУНР – 1 грудня 1918 делегати Директорії і ЗУНР підписали попередній договір про об’єднання обох українських республік в одну державу. А 22 січня 1919 року в Києві відбулося урочисте проголошення Акту про об’єднання УНР і ЗУНР на федеративних засадах (Акт злуки). Сучасна Україна щорічно відзначає цей день як День Соборності.
Бій був одним з ряду значущих битв цього походу, оскільки ослаблені тифом бійці української армії зуміли не тільки поповнити запаси боєприпасів, а й захопити вузлову залізничну станцію. Перший зимовий похід вважається героїчною сторінкою військового мистецтва періоду національно-визвольної боротьби в Україні в 1917 – 1921 років, під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з численними ворогами.
Крім того, похід прискорив ліквідацію Добровольчої армії Денікіна, "білий рух" було остаточно дискредитовано, а українці в різних регіонах радісно зустрічали свої війська і свою владу. Такий підйом національної самосвідомості змусив більшовиків міняти тактику. До цього вони йшли в Україну як інтернаціоналісти, а українську мову вважали ознакою контрреволюції. Після першого зимового походу армії УНР більшовики послабили тиск на все українське.
uapost.us
15. Бій біля села Базар на Волині (17 листопада 1921 роки)
Бій під час Другого зимового походу закінчився для Волинської групи армії УНР поразкою. В цілому більшість істориків вважають, що цей похід з самого початку не мав шансів на успіх, а був, скоріше, походом відчаю і актом героїзму.
План командування армії УНР і повстанців передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і, тим самим, врятувати населення від голоду (якраз на зиму 1921-1922 рр. Прийшовся перший голодомор, спровокований більшовицькою політикою "воєнного комунізму" – фактичного пограбування села так званої "продрозверсткою"). Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні.
Другий зимовий похід став останньою спробою українських сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України, але закінчився провалом.
16. Битва за Дніпро (друга половина 1943 року)
Ряд взаємопов’язаних стратегічних операцій Червоної армії під час Другої світової війни вважається однією з найбільших битв у світовій історії. З обох сторін у битві взяло участь до 4 млн осіб, а фронт розтягнувся на 750 км. В ході чотиримісячної операції від гітлерівських військ була майже повністю звільнена Лівобережна Україна, Київ і захоплені стратегічні плацдарми на правому березі Дніпра. Це створило умови для подальшого відтискування німців з Правобережної України.
В цілому, як і в Першу світову, українці воювали на всіх фронтах і брали участь в найбільших битвах. У Радянській армії маршали і генерали українського походження очолювали більше половини з 15 фронтів. З іншого боку СРСР протистояли ОУН (Революційний провід) під керівництвом Степана Бандери.
Переслідуючи головну мету – проголошення незалежної української держави, ОУН викликали цим невдоволення своїх німецьких союзників. В результаті чого Бандера і багато його побратимів були заарештовані. Після цього організація перейшла до методів підпільної боротьби і стала організаційною основою для
Української повстанської армії (УПА).
uapost.us
17. Бій загону УПА "Помста Полісся" проти німців на шосе Ковель-Брест (травень 1943 року)
Один з епізодів боротьби УПА проти німців. В результаті цього бою була розгромлена колона німецьких військ і загинув рейсхляйтер, начальник штабу СА (штурмових військ) обергрупенфюрер Віктор Лютце.
До другої половини 1943 збройні загони ОУН (б) і УПА взяли під контроль значну частину територій Волині та Полісся, а німецька адміністрація продовжувала контролювати тільки ключові шляхи постачання і великі населені пункти. Сильною стороною УПА було те, що вона опиралася на розгалужену мережу Організації Українських Націоналістів (ОУН), яка користувалася підтримкою населення завдяки політичній платформі, що включає гасла про самостійність України, боротьбу за демократію проти нацизму і більшовизму. У відповідь на дії ОУН-УПА німці проводили масові арешти і розстріли членів українських націоналістичних операцій.
18. Бій під Гурбами (21-25 квітня 1944 року) між військами НКВС СРСР і силами УПА
Один з численних боїв УПА проти радянської армії і партизанів – закінчився тактичною перемогою радянських військ, проте – дозволив українським повстанцям вийти з оточення. Коли в 1943 році, слідом за Поліссям і Волинню, перші загони УПА почали створюватися в Галичині, туди з рейдом вирушили радянські партизани під керівництвом Сидора Ковпака.
Для знищення УПА більшовики спершу застосували масові фронтальні бої й сутички, в тому числі, з залученням кількох дивізій військ НКВС, а з 1945 року – навіть влаштували велику блокаду з розташуванням військ НКВС по селах з метою не допустити допомоги населення загонам УПА та підпілля.
Після закінчення Другої світової уряд УРСР неодноразово звертався до воїнів УПА із закликом скласти зброю, обіцяючи помилування, але тих, хто погоджувався, згодом судили і висилали до концтаборів. Після смерті головного командира УПА – Романа Шухевича в 1950 році, армія була сильно ослаблена… Як би там не було, точкові бойові дії та акти опору радянській владі УПА і підпілля проводили щонайменше до 1956 року.
19. Перша ніч Помаранчевої революції (22 листопада 2004 року)
Коли з кількох тисяч прихильників опозиції, які залишилися чекати оголошення результатів другого туру президентських виборів на Майдані, мирний багатомільйонний протест поширився на більшість регіонів країни. 3 грудня 2004 року Верховний суд України визнав, що визначити переможця не представляється можливим, і призначив переголосування другого туру. Повторне голосування зафіксувало перемогу Віктора Ющенка з відривом у 8%.
Ця ніч є психологічним боєм, безкровним – але вкрай важливим в історії української боротьби за державність і свободу. Протестуючі, залишаючись ночувати на вулицях в центрі столиці, побоювалися, що влада застосує водомети і силовиків для їх розгону. На щастя, Помаранчевий Майдан пройшов безкровно.
uapost.us
20. Палаюча "Груша" – початок гарячої фази Революції гідності (19-24 січня 2014 роки)
Євромайдан, який став реакцією українців на відмову президента Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію України з ЄС, остаточно перетворився на Революцію гідності після ряду неадекватних дій влади і силовиків – побиття студентів і штурмів барикад, проведених злочинцями в міліцейських погонах. 19-24 січня 2014 року стали початком гарячої фази протистояння. У центрі Києва відбулися масові зіткнення демонстрантів з "Беркутом", вулиця Грушевського палала покришками. Силовики відкривали вогонь по демонстрантах бойовими патронами. З’явилися перші загиблі в нерівній сутичці…
uapost.us
21. Розстріл Небесної сотні (20 лютого 2014 року)
У день, коли парламент повинен був розглянути можливі зміни до Конституції, під Верховну Раду вийшли і мітингувальники. Спецпідрозділи зустріли їх на розі вулиць Шовковичної та Інститутської водометами і газом. Одночасно активісти були атаковані в Маріїнському парку значними силами так званих тітушок – представників антиМайдану, завезених до Києва командою Януковича для боротьби з опонентами.
З’явилися загиблі з обох сторін. Силовики штурмували Майдан і відтісняли мітингувальників з частини їх позицій 18-19 лютого. 20 лютого 2014 року Майдан перейшов у наступ, повернув свої позиції та розширив контрольовану зону до урядового кварталу. Однак все це відбувалося під обстрілом снайпераів… В цей день представники МВС вперше офіційно визнали, що проти активістів використовувалась вогнепальна зброя.
Загинули більше сотні людей.
uapost.us
22. Анексія Криму, початок російсько-української війни (23 лютого 2014 року)
23 лютого в ході акції перед будівлею Верховної Ради АР Крим в Сімферополі, підтримувані бійцями російського спецназу, представники проросійських партій оголосили про мобілізацію кримчан в народні дружини для "охорони миру і спокою в Криму". 27 лютого маріонетка Кремля Сергій Аксьонов оголосив себе "головою Ради міністрів АР Крим", відмовився визнати законну владу Києва і попросив "допомоги і захисту" у Росії.
Український півострів наповнили "зелені чоловічки" – військові без розпізнавальних знаків, захоплюючі українські військові частини і кораблі. Результатом стала анексія Криму Росією і подальше поширення Кремлем російської агресії на українські материкові території. Втім, не встояли тільки окремі частини Донецької і Луганської областей, бойові дії в яких ведуться до цих пір.
uapost.us
23. Бої за Іловайськ (6-7 серпня 2014 року – перший штурм міста українськими військовими)
Запеклі бойові дії в районі міста Іловайська. В ході боїв українська армія опанувала частину міста, але згодом сили ЗСУ та МВС оточили бойовиками з терористичної організації "ДНР" і російськими військовими. Незважаючи на домовленості про припинення вогню для відступу українських сил, терористи відкрили вогонь по виходячим з "котла" бійцям ВСУ, внаслідок чого українська армія зазнала великих втрат.
uapost.us
24. Бої за Донецький аеропорт (26 квітня 2014 року)
Вони стали найбільшим протистоянням за встановлення контролю над об’єктом стратегічного значення. Оборона аеропорту українськими вояками – "кіборгами" – увійшла в історію України як "український Сталінград", тривала 242 дні. Підрозділи української армії і добровольців пішли з території аеропорту непереможеними тільки в середині січня 2015 року, лише тому, що "не витримав бетон" – споруди аеропорту і злітна смуга були повністю зруйновані і об’єкт вже не мав ніякого військового чи іншого значення.
Акція пам’яті загиблого "кіборга"
25. Бої за Дебальцеве (18 лютого 2015 року)
Закінчилися виведенням українських збройних сил з міста, але збереженням тисяч життів солдатів і мирних жителів. Після того, як "кіборги2 покинули зруйнований Донецький аеропорт, масштабні бойові дії в зоні конфлікту поновилися в січні 2015 року в районі Дебальцевого. Особливо активними вони стали на початку лютого – вже після підписання других Мінських угод і встановлення перемир’я, регулярно порушується російсько-терористичними бандформуваннями. В середині лютого бойовики "ДНР" і російські військові зайняли більшу частину міста. Українські військовослужбовці відступили, щоб уберегти місто від знищення.
uapost.us
Вихід бійців з Дебальцевого
uapost.us
Перший пам’ятник загиблим воїнам АТО
