Залишися

Її волосся пахне полином...
Канупиром, любистком... Рiзнотрв'ям.
Вона дурманить поцiлунком, мов вином, 
Вона хвилює кров одним торканням.
Вдихаю шкiри нiжний аромат,
тону в цiм морi cвiжостi й любовi...
А дзвони... дзвони б'ють в набат
i вiд думок, аж розпирає скронi.
...Я п'ю її й напитися не можу.
Молюсь щодень, аби вона жила,
бо я без неї душу вiдморожу - 
як не торкнеться бiльше до мого чола.
Молюсь, щоб завжди поруч засинали,
i мрiя щоб була одна на двох,
i непомiтно щоб лiта минали
усi тi, що вiдмiряв для нас Бог.
Кохай мене! Люби мене й не бiйся -
не скривджу я нi тiла, нi душi - 
в життi моїм назавжди залишися,
а всі срахи в минуломи лиши...