Загнітків. Неймовірне подільське село на Одещині

17 січня 2018
Андрій К.
Село Загнітків розташоване на північному заході Одеської області, за якихось 600 метрів до кордону Молдови. Там невизнане Придністров'я, і дороги туди немає. Дістатись до Загніткова, якщо у вас не ГАЗ66, можна лише із райцентру – із Кодими, причому дорога дуже весела – спочатку покоцаний асфальт, потім поганенька бетонка, потім щебнева висипка, трохи грунтовки, й усе це постійно змінюється. Та і до самої Кодими дістатись непросто, хоча, правду кажучи, від сусіднього райцентру, Балти, дві третини дороги (2017 р.) – ідеальний асфальтобетон, причому техніка продовжує працювати, й можливо скоро цю легендарно-страхітливу дорогу, перетворять із гусені у метелика.
 
Загнітків. Козацьке кладовище, катакомби і Михайлівська церква (1822 р.)
zruchno.travel​

 
Балтський і Кодимський райони – це справжнісіньке Поділля. Їхати сюди варто із траси Е-95 (Київ - Одеса). Тут, як і всюди на Поділлі, повно різноманітних природних та архітектурних цікавинок, адже тут залишили слід і турки, і поляки, і євреї, і молдавани, і, звичайно, українці. Особливо це стосується Загніткова, який міг би бути туристичною перлиною.
 
Загнітків лежить на пагорбах над глибокими ярами. Здавна у цих ярах добували білий камінь – вапняк. У схилах залишилося багато печер і катакомб (в селі їх називають шахтами). Одну із найстаріших рукотворних печер називають печерою Кармелюка – існує легенда, що народний герой Устим Кармелюк, ховався від панів у цій печері, і навіть сам її і викопав. Але найглибші катакомби відносяться до радянського періоду – місцеві мешканці із задоволенням показують дорогу до них.
 
Нині Загнітків – велике село, в якому мешкає 2800 осіб, а у 18 столітті це було містечко, яке складалося із кількох районів (Волощина, Слобода, Кошарка) і населялося різноманітним людом. Тут було багато єврейських купців, які влаштовували великі ярмарки. Продавалося м’ясо, зерно, риба, сукно, шкіра, молдавські вина, тютюн… Розвивалося ремісництво, а козаки, які масово приїжджали сюди після руйнування Січі, займались видобутком каміння.
  zruchno.travel​

У 18 столітті Загнітків, як і усе Правобережжя, належав до польської корони. Містечком володіли відомі польські магнати Любомирські, за клопотанням яких, на початку 18 століття, із благословення митрополита Афанасія Шептицького, тут була зведена уніатська (греко-католицька) церква. Зараз важко сказати, як прийняли унію місцеві мешканці – на думку більшості дослідників, вони ходили в греко-католицьку церкву, але молились за православним обрядом, який майже не відрізнявся.

Теперішня мурована Михайлівська церква була зведена вже у російський період, у 1822 році. Це був класицизм, хоча нині важко сказати точно, як церква виглядала у ті давні часи – в радянський період вона була закрита й зазнала певних спотворень. Дзвіницю храму збудували у 1853 році.
 
zruchno.travel​

Головною пам’яткою села є старовинне кладовище, де збереглися тесані з каменю хрести початку 19 століття. Такі кладовища називають козацькими – так і місцеві мешканці його називають. Найбільш вірогідно, що на кладовищі спочатку ховали козаків-каменотесів, а потім і їхніх нащадків – багатих мешканців Загніткова. Очевидно, що у 19 столітті тут було немало майстрів, які вирізали хрести з кам'яних блоків, та й каменю вистачало.

Деякі хрести ще й досі виглядають дуже колоритно – їх можна вважати справжніми історико-культурними пам'ятками. Подібних кладовищ в Україні збереглись одиниці, але мешканці Загніткова якось байдуже відносяться до своєї історії. Більшість хрестів повалені – кажуть, що то валили комуністи, але вони не розбиті і їх можна встановити на місце… Неймовірне місце. Заради одного цього кладовища варто приїхати у Загнітків. Ви тут відчуєте пульсуючий хід історії краще, ніж будь-де.
 
Роман Маленков – мандрівник, краєзнавець, тревел-блогер. З 2005 року розвиває проект "Україна Інкогніта", в рамках якого вивчає маловідомі пам’ятки України та організовує екскурсії до них.

Джерело: zruchno.travel​
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Топ-10 цитат із книг, які припадуть вам до душі
Література — це те, що надихає, переносить в інші світи та, як сказав хтось із письменників, дозволяє прожити безліч життів. Читаючи, ти пізнаєш нові культури, аналізуєш життєві ситуації, співпереживаєш, вчишся. Гадаємо, у кожного затятого читця в книгах зустрічалися цитати, повз які важко було пройти. Читайте нашу десятку в статті.
Читати більше
Козацька люлька
Кожний козак мав рушницю, алебарду та шаблю, вміле володіння якими робило його безстрашним та неперевершеним воїном. Про їх походи складались пісні та легенди, ворог тремтів тільки від слова – козак. Люлька для сіроманця була на рівні з добрим конем, гострою шаблею. Звідки ж взялася ця традиція, як і коли потрапив тютюн і люлька до Вкраїни?
Читати більше