Забута столиця Поділля - Червоногород

17 жовтня 2017
MartaOnyskiv

Урочище "Червоне" – не таке відоме місце для мандрівок, як сусідні Заліщики, але точно не поступається, а в дечому й перевершує їх. Урочище перш за все відоме чаруючими руїнами Червогородського замку. Зараз це навіть не населений пункт, а колись, протягом трьох століть, повітове місто Подільського воєводства – Червоногород (ще одним повітовим містом був Кам’янець-Подільський). Але про все по порядку.

Ще з ІХ ст. у Червоногороді розміщувалась резиденція руських князів. Невідомо хто заклав місто, але назва точно пов’язана з особливостями природи навколо. Тут, насправді, червона земля й пісковик. Відомо, що перед монгольським нападом на Русь (40-ві рр. ХІІІ ст.) за замок часто сварилися/боролися руські князі.

З ХІV ст. Червоногород був столицею подільських володінь литовських князів Коріятовичів. Пізніше перейшов до Вітовта, опісля – Ягайла.

Червоногородський замок

zal-tyrizm.at.ua

В першій половині ХV ст. місто стало центром однойменного повіту, тоді ж отримало магдебурзьке право. Саме в цей час було відбудовано й зміцнено старі дерев’яні земельні укріплення та закладено домініканський монастир.

На початку ХVІІ ст. було вимуровано Червоногородський замок. Він був чотирикутної форми з чотирма круглими баштами. Говорять й про те, що саме тут одружилися батьки Богдана Хмельницького.

Занепад міста і замку спостерігався протягом майже століття: з 70-х рр. ХVІІ ст. (після захоплення Османами) до 60-х ХVІІІ ст. Тоді Червоногород уже й не сприймали містом: у документах його називають селом. У 1774 році Червогород перестає бути повітовим містом. Ним стають Заліщики.
 

Вигляд замку після реконструкції. Від: zbruc.eu

На початку наступного ХІХ ст. була проведена ґрунтовна реконструкція замку. Частину його розібрали, залишивши тільки дві вежі й стіну. Тут добудували палац та нові вежі у неоготичному стилі. Саме їх ми можемо бачити зараз.
 

Інтер'єр замку до Першої світової війни. Від: zbruc.eu

Під час Першої світової війни тут проживали російські солдати, які порозкрадали й спалили значну частину інтер’єру палацу.

У міжвоєнний період Червоногородський замок стояв пусткою. Житловими у ньому були тільки кілька кімнат палацу, де проживала родина місцевого вчителя. Вкінці періоду замок почали розбирати самі місцеві жителі на камінь :(

До цього часу від Червоногородського замку залишились тільки півтора вежі.

Католицький костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії

Внутрішні руїни костелу. Від: zbruc.eu

Крім замку, в урочищі збереглись руїни католицького костелу. Заклали його ще на початку ХVІІ ст., а освятили у наступному столітті. Відомо, що костел був підпалений в лютому 1945 року упівцями.

Гробівці Понінських

Гробівець Йоанни Понінської. Від: zbruc.eu

Знаходяться в урочищі й гробівці Йоанни Понінської та дітей Понінських. Вони датуються початком ХІХ ст.
 

Гробівець дітей Понінський: теперішній стан і вигляд раніше. Від: zbruc.eu

Саме Понінські здійснили реконструкцію Червоногородського замку.

Джуринський водоспад

tsn.ua

Урочище "Червоне" славиться не тільки найдзвичайними руїнами, але й захоплюючою природою довкола. Саме тут розміщується Джуринський водоспад. Найвищий рівнинний та найбільш рівнинний водоспад в Україні.

Відомо, що вкінці ХVІІІ ст. водоспад уже існував. Доводять, що виник він внаслідок зміни річища р. Джурин. Зміна відбулась, скоріше всього, для покращення роботи млина на річці.

Джуринський водоспад складається з трьох каскадів висотою 16 м і довжиною 20 м.

Від: dij.com.ua

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Ольга Басараб
Ольга не могла без громадсько-політичної діяльності: працювала в "Жіночій громаді", "Просвіті", "Пласті"; була серед організаторів першої жіночої чоти Українських Січових Стрільців, яка складалась із 33 жінок і 300 чоловіків.
Читати більше