Заборонений плід солодкий

З самого раннього дитинства людина оточена заборонами. Спочатку забороняють батьки, потім школа, інститут, суспільство, держава. Кожен з нас обплутаний міцною мережею всіляких заборон. Але як би це парадоксально не звучало, чим більше нам забороняють, тим більше ми порушуємо. Заборонений плід, виявляється, набагато солодший, ніж дозволений. Чому так відбувається? І чи можна обійтися без заборон і жити добре і щасливо? Спробуємо розібратися.

Чому з'явилися заборони?

Звідки вони взагалі взялись: заборонні системи, закони, правила – невже людство не може без них обійтися, керуючись тільки здоровим глуздом і власною природою? Чи існують закони і заборони в тваринному і рослинному світі? Навіщо людина придумала для себе тисячі правил, схожих на високі стіни, за якими не видно сонця.

Причина криється в помилковому, на мій погляд, розумінні природи людини як істоти

• агресивної,
• схильної до неконтрольованих тваринних інстинктів,
• слабкої,
• злої,
• жадібної,
• схильної до анархії,
• ледачої і т. д.

Якщо прийняти за константу, що щойно народжена дитина вже спочатку заряджена як носій негативу, то їй, дійсно, необхідна маса заборон у вигляді батьківських настанов, моралі, релігії, суспільних стереотипів, законів і обмежень. Треба ж якось втихомирити її дику природу. Звідки взялася ідея про те, що людина – небезпечна істота? Мабуть, від Чарльза Дарвіна, який довів її походження від мавпи. Найбільш близьким родичем Homo sapiens, відповідно, нас з вами, є шимпанзе.

Ми схожі на шимпанзе?

Спостерігаючи за поведінкою шимпанзе, вчені виявили, що це досить агресивні тварини, жадібні та сварливі, якщо можна так висловитися. В їхньому співтоваристві процвітає проміскуїтет (безладний, нічим і ніким не обмежений статевий зв'язок з багатьма партнерами), ієрархія, самка перебуває в залежному становищі щодо самця. А між самцями йде справжня війна не на життя, а на смерть за краще місце біля годівниці та кращу самку. Нічого не нагадує?

Теорія зоолога Девіда Меха, який вивчав поведінку вовків у зграї, про людську ієрархію домінування свого часу розділила всіх чоловіків на альфа-, бета- і омега-самців. Головний у зграї ватажок – найжиттєздатніший, витривалий, сильний і хоробрий самець. Його називають альфа-самцем. Після нього в ієрархії – бета-самці. Ще нижче омега-самці – слабкі та нежиттєздатні аутсайдери. Теорію Меха перенесли на людське суспільство.

Щоправда, сам вчений теорію спростував, але це не заважає нам до сих пір вживати терміни і думати, що наполегливий та агресивний чоловік є ніким іншим, як альфа-самцем. Ось звідки вуха ростуть, виявляється, з еволюційної теорії та вивчення шимпанзе, які, між іншим, грішать поїданням собі подібних. Вони, в принципі, тільки тим і займаються, що борються за статус і сфери впливу за допомогою грубої агресії, хитрощів та жорстокості щодо побратимів.

Таким чином, якщо прийняти той факт, що ми походимо від шимпанзе, то нас, дійсно, треба в клітку посадити і не наближатися до неї без заборон, законів і автомата.

Довгий час такий погляд на людину допомагав соціологам, психологам і психоаналітикам пояснювати агресивність людини, її негативні риси характеру, асоціальну поведінку, аморальність і навіть канібалізм. Звичайно, людині, генетичним предком якої були такі істоти, як шимпанзе, необхідні заборони! Все логічно!

Ми схожі на бонобо?

Ще більше переконують в необхідності заборон спостереження над ще одним різновидом шимпанзе – бонобо. Ця мила карликова мавпочка, стала справжньою сенсацією для прихильників ідеї наслідування людиною диких інстинктів шимпанзе. Бонобо – рідкісна порода африканських мавп – мешкає в джунглях Заїру. Дехто називає її "сексуальним сюрпризом еволюції". І є за що. Вона теж найближча родичка людини, але абсолютний антипод агресивного шимпанзе. Ці примати, до речі, мають 98% людських генів, дуже на нас схожі, ходять пряміше, ніж інші мавпи і набагато розумніші, ніж вже знайомі всім шимпанзе. Може, це вони – наші найближчі предки?

Бонобо миролюбні й доброзичливі. В їхньому співтоваристві немає ієрархії, тобто всі мають однакові можливості. А будь-які спірні ситуації або конфлікти бонобо вирішують за допомогою сексу. Можна сказати, секс та еротичні відносини є для цих тварин універсальна мова спілкування. Мавпочки настільки миролюбні, що замість того, щоби почати битися через банани, вони від радості спочатку злягаються. А потім ділять плоди між собою. Причому, неважливо з ким займатися коханням, з самкою чи з самцем, хто перший під руку попадеться. У них немає почуття домінування або почуття власності. Всі рівні, всім весело, всі плодяться і розмножуються або вдають, що цим займаються, всі один одного люблять і відчувають себе чудово.

Просто якесь ідеальне суспільство гедоністів від тваринного світу! Погодьтеся, багато сучасних людей дуже близькі до подібної поведінки, ну або прагнуть до такої ідилії. Але як раз ось така вседозволеність і викликає найбільше обурення тих, хто любить придумувати правила і не може жити без заборон.

Заборони - це спосіб заявити, що ми не мавпи!

Тобто, як ми бачимо, всі заборони, закони і правила людського співжиття сягають своїм корінням в еволюційну теорію Дарвіна, вони не дозволяють людині бути мавпою, якій властиві риси тваринного світу, нехай навіть такого миролюбного, як бонобо.

​Бонобо теж молодці: одностатеві зв'язки, вседозволеність, ніякого сорому і порядку! Ні, ми не такі, ми придумаємо для себе сотні, тисячі заборон, щоб тільки не проявляти свої інстинкти, свою дику тваринну природу, щоб не бути схожим на мавп. Прекрасно! Начебто все вірно, дійсно, людям потрібні заборони, щоб триматися в людських рамках.

Але подивіться, що відбувається насправді. Ми живемо у, здавалося б, цивілізованому і високотехнологічному світі ХХI століття, володіємо необмеженими можливостями отримання інформації, але все частіше чуємо про те, що людство загрузло в гріхах, агресії та бездуховності. Світ здригається від конфліктів, воєн, терактів, все більшого поширення набувають наркотики, процвітають одностатеві зв'язки і сексуальна вседозволеність, багато країн тонуть в корупції та обмані, пов'язаних з боротьбою за необмежену владу альфа-самців планети.

При цьому кількість заборон не зменшується, а збільшується. Чим більше заборон на наркотики, тим успішніше розвивається наркобізнес. Чим жорсткіші закони про носіння та придбання зброї, тим агресивніші конфлікти і більш жорстокі вбивства, тим ширше торгівля зброєю. Чим запекліші табу на секс, тим більше розвинена секс індустрія, більше сексу по всіх усюдах, при цьому він йде в тінь, але процвітає торгівля людьми, злочини на сексуальному ґрунті і нетрадиційні зв'язки. Що ж відбувається? Невже люди, як діти, що чинять опір батьківському натиску, роблять все на зло, всупереч заборонам?

Відсутність заборон і можливість вільного вибору

Дивна виходить картинка: замість того, щоб еволюціонувати в істот вищого ґатунку, сучасна людина повертається до свого автентичного коріння, тобто все більше стає схожою на шимпанзе і бонобо. Якось сумно все це...

А якщо все-таки відкинути і не брати до уваги еволюційну теорію старого Дарвіна, не асоціювати і не пов'язувати себе еволюційно з представниками тваринного світу, інстинкти якого потрібно в собі викорінювати, а просто прийняти той факт, що ми люди. Нехай схожі на мавп, нехай у нас практично стовідсотковий збіг в генах, але наш мозок відрізняється від мозку шимпанзе не тільки за розміром, але й влаштований зовсім інакше. І завдяки йому ми можемо чинити так, як повинна чинити людина, а не мавпа. Усвідомлення себе людиною – велика сила, яка допомагає нам організовувати і виховувати самих себе.

За великим рахунком, людський мозок і є найголовнішим нашим законом, а не конституції і зведенні правила і приписи. У ньому, як у величезному комп'ютері, укладена необмежена сила знань, за допомогою якої ми можемо не тільки заборонити собі щось, що руйнує нас і йде в розріз з нашою справжньою природою. Але й дозволити вже заборонене, щоб воно цю справжню природу максимально розкрило і зробило нас щасливими.

За останніми даними вчених, людський мозок містить 86,1 плюс-мінус 8,1 мільярдів нейронів. Це настільки багато, що важко навіть уявити. Невже ж ця кількість нейронів не здатна впоратися з таким простим завданням, як знайти заміну наркотику, алкоголю, або розібратися з витоками внутрішнього страху й агресії.

Чому ми вважаємо за краще заборони?

Тому що свобода володіння власним мозком лякає нас, здається нам чимось недоступним. Ми вважаємо за краще спиратися на відомі істини і слідувати вже перевіреними маршрутами, замість того, щоб шукати альтернативи, які були б близькими і дорогими нашій людській істоті.

Я глибоко переконана, що початкова суть людини не агресія, а доброта. Не темрява, а світло. Наш мозок і є та електрична лампочка, яка покликана висвітлити темряву існування. Треба тільки увімкнути цю лампочку!

І хто взагалі придумав, що людська природа подібна тваринної, а всередині нас закладена агресія, первісні інстинкти, прагнення до домінування, ієрархії, нерівності та ворожості? Звідки це взялося? Чи не від страху людини перед невідомістю, перед природною стихією, перед міццю законів, які керують Всесвітом. Мені здається, що ми знаємо ці закони, точно так само як знає їх шимпанзе і бонобо. Але на відміну від мавп, ми можемо ставитися до цих законів усвідомлено за допомогою нашого розуму. А за допомогою нашого серця ми можемо перевірити їхню істинність.

Серце людини налаштовує скрипку мозку

Наше серце – камертон, за яким налаштовується скрипка мозку, щоб видавати гармонійні звуки. Вчені довели, що у серця є аура, воно здатне передавати і приймати інформацію, воно вміє відрізняти правду від брехні, щирість від фальші. Воно розуміє, що до чого і навіщо. Воно знає закони Всесвіту і постійно підказує нам, як нам жити. Якщо мозок грає з нами в ігри і придумує виправдання, то серце завжди знає істинну відповідь. Якщо хочете, воно і є всесвіт, який знаходиться всередині кожного з нас.

Наша відмінність від мавп полягає в тому, що людський мозок здатний розрізняти і диференціювати сигнали серця, тобто давати їм визначення і змушувати людину діяти усвідомлено без всіляких вигаданих заборон і законів. Чинити так, як велить серце. Воно ніколи не піде проти істинної людської природи, 
доброї, світлої і сповненої любові. Нам лише потрібно навчитися слухати і чути свою серце.