|
12 жовтня 2021
Артем Здановський |
Так рано-вранці, птахою, Старий Дніпро
здіймавсь до спраглих від спекоти далей,
і віддалялось вбік утрачене перо
й спадало між загострених деталей.
Неонове світило вказувало путь
крізь вбрання досі нерухливих вулиць,
де згодом хмари нескінченні попливуть
і кожний пішохід у тім — прибулець.
З туманним проявом осіннього єства
прийшла заблукана меланхолія,
і оселялась вздовж Дніпра руда верства,
і чітко шепотіла ностальгія.
_
2021 © |Арт°°
| 0 | 640 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
