Море зійшлося з горами, північ зустрілась з півднем, а перше місце Серії А зустрілося з другим і цієї зустрічі чекали в цьому сезоні дуже багато. Перед грою Наполі випереджав Ювентус на 4 очки, домашня гра на рідному «Сан-Пауло» була як ніколи важлива і принципова. Ювентус в цьому році рівно настільки невиразний, наскільки хороший Наполі. Психологічно Ювентусу було всетаки простіше виходити на цей матч, адже перед командою Массімільяно Алегрі не висів тягар лідерства в таблиці, а втрата очок не настільки страшна як для господарів. У Наполі ситуація дещо інша, Неаполю нарешті вдалося на якийсь час змістити Турин з першого рядка, з одного боку це бонус, але з іншого тягар. У цій грі схлеснулась організована оборона Юве і понад небезпечна атака Наполі. Багато що в цій грі залежало від першого гола, а в підсумку як показав результат єдиного.
Для Наполі і його уболівальників це була найважливіша гра, більш принципового суперника зараз важко уявити, додатковим подразником для Наполі був Гонсало Ігуаїн, який свого часу пішов з Наполі в Юве. Для фанів неаполітанців він зрадник, хоча з нього публіка на «Сан-Пауло» хотіла зробити ікону рівну Дієго Марадоні. Ювентус же їхав з явним відчуттям того, що програти в цій битві не можна, інакше психологічно потім наздогнати команду Саррі буде непросто.
На старті матчу Наполі двічі зумів добре прослизнути в атаку, але не вистачало точності в останньому пасі. Ну а туринці відзначилися дуже небезпечним випадом від Ігуаїна, Гонсало пробивав з гострого кута, але Пепе Рейна не дав відкрити рахунок в цій грі настільки рано. Дуже добре на старті матчу у Юве виглядав в центрі поля Блез Матуіді, постійно завантажує м'яч на Асамоа або Ігуаїна. Туринці стали контролювати м'яч, Пьяніч і Матуіді стали створювати тиск в центрі поля на що у Наполі поки що не було відповідей. Наполі в намаганні побудувати атаку часто звалював м'яч направо на Хюсая, а той в основному займався прострілами, які не приходили в ціль.
Відчувалося, що атакуючий тріо в особі Лоренцо Інсіньє, Кальєхона і Мертенса набагато швидше, ніж оборона Юве.
Правда вже 12 хвилина засмутила фанів Наполі, в результаті відмінної контратаки Юве швидко вибігає в атаку, Дибала протягує м'яч по ближче до штрафного, потім точний пас від Пауло на Гонсало Ігуаїна, і Піпіта пробиває в ближній кут повз Пепе Рейни. Розчарування на обличчі президента Наполі Ауреліо де Лаурентіса було неможливо приховати: напевно він в цю секунду прокляв Ігуаїна по тридесяте коліно і той день, коли придбав аргентинця у Реала. Чи заслужив Наполі на цей гол - не думаю, але яка різниця, перемагає той, хто сильніший.
Ну а гра пішла далі. Наполі продовжив займатися тим же, чим і до цього. Комбінації Наполі в атаці виглядали дуже интерестно, часто вони були трикутного типу, Хосе Кальєхона включали в цей розіграш нещасний, зазвичай Хамшик разом з Лоренцо Інсіньє і Мертенс грали між собою. На 17 хвилині Буфон потягнув удар Гамшика метрів з 30-ти.
Ювентус після забитого гола остаточно почав закриватся в обороні і грати на миттєвих контр-атаках, які розганяв Пауло Диба.
Часто Наполі відмінно виходив в атаки, часом дуже схожі на ту, з якою самі пропустили, але постійно гравці Неаполя віддавали зайву передачу. Зокрема це стосується Хосе Каьехона, який просто не бив в тих моментах, коли повинен, а намагався віддати куди-небудь пас. Не можна так грати з обороною Ювентуса, їх можна переграти лише не роблячи великої кількості передач.
Темп гри був височенний. Команди постійно атакували в першому таймі, дуже тішило те, що ніхто не возив м'яча в центрі поля. Що стосується наполітанцев, то вони вирішили грати з якого переляку верхом, що для їх низькорослої атаки невластиво, та й грати головою проти людей на кшталт К'єлліні або Барцальї їм просто не судилося. Ювентусу вдалося відтіснити всі атаки з центральної зони у фланги, звідки далі можливий був лише прострел.Тем не менше господарі постійно володіли м'ячем і шукали варіанти, інше питання, що не сильно все вдалося в атаці.
Відмінний удар Лоренцо Інсіньє в ближню дев'ятку на 30 хвилині, але Буффон і тут був хороший, а через миті Джанлуїджі потягнув ще один удар, на цей раз Лоренцо Інсіньє з подачі пробив вкрай небезпечно в ближній кут, але капітан старої бьянко-неро був чудовий.
Підсумкова статистика красномовно говорила про те, що це була за гра: 67 на 33 по володінню м'ячем, Наполі територіально просто домінував над туринцями, бив просто катастрофічно багато, 21 удар, але лише 6 з них прийшли в створ, в цей же час у Ювентуса лише 7 ударів, з яких 4 були у ворота. 6 сейвів Джанлуїджі Буффона як на мене роблять його безспірність героєм матчу. У Наполі хороший і стабільний був лише Хамшик, 94,4 відсотка точних передач, при виконаних 89 пасах в такій грі дорогого коштує, подібного результату немає ні у кого на 2 команди. Основна загроза виходила від Лоренсо Лоренцо Інсіньє, але жоден з його 7 ударів не приніс гол.
Наполі показав, що практично у всіх компонентах гри він вже сильніше ніж Ювентус, напевно Маурісіо Сарри і його хлопці до весни зуміють стати ще краще, перемогу Ювентусу приніс індивідуальний рівень декількох футболістів, так буває, що Диба видав вирішальний пас, а Ігуаїн на правах кращого забивали в Серії А, беручи до уваги Іммобіле, переграв Рейну. У нападі неаполітанців були абсолютно зайві елементи, часто ці хлопці лізли вперед і віддавали або зайвий пас, або били з менш вигідних позицій, хоча дуже сильно старалися. Підсумкова перемога Ювентуса тільки посилила інтригу в Серії А, тепер Неаполем і Ювентусом одне очко, а слідом йдуть Лаціо, Рома і Інтер, нарешті Італія знову цікава як колись ...
Автор - Ярослав Куліш.
