Юрій Нестеренко: Вперед, Росія!

Ну що ж – вважаю, тепер навіть самі скептично настроєні мої колеги і читачі – не маю на увазі, звичайно, неосудних ватноголових – не можуть не визнати, що справа таки зрушилася з мертвої точки і рухається в правильному напрямі, набираючи обороти… .

Росія є Абсолютним Злом, яке треба знищити.

*

 На Імперію Зла вже більше не намагаються вплинути напученнями і закликами до співпраці. Її нарешті почали тиснути, і тиснути серйозно – можливо, навіть серйозніше, ніж в епоху попередньої холодної війни (коли соціалістична економіка була слабо інтегрована в світову, що робило її парадоксальним чином менш уразливою для санкцій).

Само собою, боязка і недалекоглядна поведінка багатьох західних політиків давали (і до цих пір ще дає) немало підстав для скепсису. І проте, коли опублікований 30 січня «кремлівський список» багато коментаторів зустріли розчаруванням і насмішками – мов, Трамп зробив подарунок другу  Вовану, підмінивши, раз вже Конгрес не залишив йому виходу, ретельно підготовлена експертами доповідь формальною відпискою, куди просто включили всіх вищих російських чиновників і олігархів без розбору, не вводячи при цьому ніяких заходів проти них – я не поспішав приєднатися до цьому хору.

Бо публікація такого формального і неконкретного списку, куди разом з дійсними упирями першої величини потрапив навіть тихий (і даремний) глава ради по розвитку цивільного суспільства і прав людини Федотов, насправді зовсім не означала, що «нічого не буде» і будь-який Патрушев або Деріпаска може відчувати себе в такій же безпеці, як Федотов. Навпаки – вона означала, що з тих, що замазали себе співпрацею з путінським режимом в безпеці себе не може відчувати ніхто, і що «прилетіти» може будь-якому, а кому саме, коли і як – цього ніхто з вельми обширного списку не знає і знати не може. І тому нервувати і страждати від невизначеності (пам'ятаючи заразом про закриту частину доповіді, представлену тільки Конгресу) відтепер винні вони всі. Аж до останнього федотова. А це, в деякому роді, навіть важче, ніж точно знати, що ти вже включений в «шортаркуш».

Можливо, тоді вони цього не зрозуміли. Ну що ж – тепер зрозуміють.

І це, до речі, відповідь на питання, чому в свіжому списку санкцій менше прізвищ, чим хотілося б. Чому там немає, наприклад, Абрамовича або Усманова. А тому що вони повинні чекати і тремтіти, не знаючи, хто стане наступним. Замість того, щоб з відчаєм приречених об'єднуватися навколо недофюрера, розуміючи, що більше їм все одно нічого вже не залишається. Ні – хай тремтять, хай шарахають, як від зачумлених, від тих, кого вже накрило, хай, навпаки, з радістю стерв'ятників накидаються на них, прагнучи розтрощити їхні бізнес-імперії, що рушаться, і стикаючись лобами в процесі – і хай гарячково думають, як самим уникнути тієї ж долі.

Врешті-решт, для вирішення головної проблеми, що все ще заважає назавжди покінчити з Імперією Зла, – проблеми російської ядерної зброї – перспективніше всього виглядає метод, який описаний ще в російській класиці і чудово зарекомендував себе при ліквідації режиму Хусейна: «Рухайтеся підкупно!» Само собою, не всі з тих, хто може віддати або виконати наказ про застосування ЯЗ, бояться західних санкцій. Офіцер (і навіть генерал) РВСП – не олігарх, який ризикує втратити мільярдний бізнес. Хоча в той же час сумнівно, щоб в тотально корумпованій країні загальної підлоти і брехні на скільки-небудь відповідальні пости пробилися ідейні фанатики. Але було б набагато краще, якби організацією нейтралізації подібних фанатиків, якщо такі все ж таки є, і взагалі дезорганізацією російської армії зайнялися люди з великими грошима в самій Росії, ніж ризикувати нашими власними агентами і бійцями. І, до речі, якщо такі думки приходять в голову не тільки мені, але і ФСБ, яка у всякому олігарху, який ще не потрапив під санкції, бачитиме націонал-зрадника, готового (а можливо, навіть вже і такий що домовився) продати Россію-ватушку з потрухами, то це теж зовсім непогано. Чим більше підозр, недовір'я і взаємної ворожнечі в стані ворога, тим краще.

Само собою, все це звучить так оптимістично лише за наявності у Заходу політичної волі, в якій до останнього часу були серйозні сумніви. Але тепер уже навіть Трамп з його вічною мантрою «порозумітися з Росією – це добре, а не погано!» нагадує мені предводителя марсіан із старої комедії «Марс атакує!» Марсіани там постійно твердили землянам «Ми прийшли з миром!» і тут же їх розстрілювали. Я зовсім не думаю, що такий був початковий план, і як і раніше переконаний, що Трамп був готовий здати світ недофюреру серйозно. Але позиція, зайнята обома партіями в Конгресі, і розслідування Мюллера, яке триває, переконали його, що це дуже погана ідея. Сам Трамп цілком безпринципний – досить подивитися, скільки разів за час своєї політичної кар'єри він стрибав з однієї партії в іншу, але в умовах, коли кон'юнктура складається зовсім не на користь Імперії Зла, це швидше добре. А напередодні прийдешніх через півроку виборів у Конгрес обидві партії, швидше за все, лише змагатимуться в жорсткості антиросійської позиції.

Але головна заслуга в посилюванні цієї позиції – тепер уже серйозному і, сподіватимемося, необоротному – належить, звичайно ж, самій Росії. Жоден русофоб, і навіть всі русофоби, разом узяті, не зробили стільки, щоб переконати весь світ, що Росія є Абсолютне Зло, з яким неможливо домовлятися по-хорошому, скільки вона сама. Вся її політика, починаючи із захоплення Криму, була самогубним ідіотизмом, але нині це безумство наростає вже просто в режимі нон-стоп, немов в Кремлі задалися метою позбавити останніх аргументів навіть найбоязкіших і підлих своїх заступників. Кібератаки й інформаційні диверсії світового масштабу проти провідних західних країн. Мілітаристські промови недофюрера з погрозами цілому світу. Замах на вбивство Скріпалей на британській території (який на щастя провалився, що зайвий раз свідчить про нинішній російський рівень). І ось тут, коли вже ухвалені небачені раніше дипломатичні санкції (всього 28 країн і НАТО вислали 152 людини, плюс відкликані для «консультацій» амбасадори), коли за ними настали найжорсткіші з 2014 року економічні санкції, коли, здавалося б, навіть до найтупішого вбивці повинно дійти, що треба хоч би на якийсь час прикинутися дрантям і не відсвічувати – Росія благословляє свою маріонетку Асада на чергову хемічну атаку в Сирії! Сотні потерпілих, від 70 до 150 загиблих – і, природно, чергове вето в РБ ООН. Зверніть, до речі, увагу на зворушливу російську логіку: у відповідь на інформацію про скинуту на Східну Гуту бомбу із зарином Міноборони РФ заявило, що повідомлення про застосування сирійською армією бомби з хлором не відповідають дійсності. Адже й насправді не відповідають! Хлор до складу зарину не входить...

На момент написання статті ще невідомо, якою саме буде відповідь ЗДА «тварині Асаду» та його господареві Путіну, але до сирійських берегів прямує ударна авіаносна група на чолі з «Harry S. Truman» і можна припустити, що разовим ударом по базі вже не обмежиться. Тим часом все більше високопоставлених осіб (тепер і Тереза Мей) відкрито говорять, що Росія має бути позбавлена права вето  в РБ ООН, а до Конгресу внесений білль про нові санкції, які поховають ринок російських боргових зобов'язань. Одночасно, до речі, поляки вже офіційно підтвердили, що літак Качинського був підірваний. І можна не сумніватися, що у відповідь на все це росіяни зроблять все, щоб ще більш погіршити своє положення.

Загалом – вперед, Росія! Я в тебе вірю! До пропасти з вируючою на дні лавою залишилося зовсім трохи, тільки не зупиняйся – а краще, натисни!

Росія є Абсолютним Злом, яке треба знищити.