Юрій Бутусов
Історія приголомшливого рейду спецпідрозділу ГУР МО в Крим

Генерал-майор Максим Михайлович Шаповал

(загинув у Києві під час теракту російських диверсантів)

07 вересня, українська розвідка відзначає 29-у річницю створення. Український центр безпеки та співпраці з цього приводу виклав на своїй сторінці у Facebook інтерв’ю з головою USCC, керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України, бригадним генералом, повним кавалером Ордену «За мужність» Кирилом Будановим. Я вирішив викласти матеріал журналіста Юрія Бутусова, в якому розповідається про те, що не розповів наш легендарний розвідник….

Рік тому, 04 квітня 2019-го, російський диверсант, який діяв за документами громадянина Киргизії Олексія Ломако, встановив міну під сидінням машини офіцера Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирила Буданова (це ім'я офіцера зазначено в тексті рішення суду). Російський агент намагався підірвати Кирила Буданова не випадково.

Мішень

Відбулася неймовірна випадковість – пізно вночі Кирило Буданов разом з другом, волонтером і ветераном військової розвідки, зайшли в магазин «Ашан» на вулиці Вільямса в Києві. Кирило вдався до запобіжних заходів, тому дізнатися його місце проживання російській розвідці не вдалося.

Так що у російського агента Ломако було мало часу, адже тільки тут, на стоянці біля магазину Буданов залишив машину без нагляду. За машиною Буданова російським спецслужбам допомагав стежити державний зрадник – Руслан Ткачук, співробітник Державної фіскальної служби України. Ткачук мав доступ до системи відеоспостереження Києва «Безпечне місто» – це мережа з декількох тисяч відеокамер. Ткачук стежив за машиною Буданова по відеокамерах, і передав інформацію російському агентові.

Російський диверсант Ломако поспішав – він не знав, коли до машини повернеться Буданов. Він активував детонатор міни, але щось в цей момент змусило його зробити невірний рух – можливо, страх, можливо, бродячий пес, який причепився за ним біля магазину. Один невірний рух – і Ломако підірвав свою власну міну. Вибух! Диверсантові відірвало кисть руки, він ледь залишився живим, бо заряд був кумулятивним. Собака, на її щастя, не постраждала. Сталося справжнє диво!

Ломако вже не раз був в Україні для організації цієї диверсії, приїхав не ховаючись на поїзді «Москва-Одеса». Але цього разу щось пішло не так. Диверсант випадково підірвав сам себе, в результаті вся група і всі, хто допомагав йому, були затримані завдяки швидкій професійній роботі внутрішньої безпеки ГУР МО, Головної військової прокуратури, СБУ. Ломако та зрадник Ткачук опинилися під слідством. Зрозуміло, ФСБ вибрало мету свого чергового теракту не випадково…

Операція

У листопаді 2018-го року на телеканалі «Росія 24» вийшов сюжет, де повідомлялося, що офіцери української військової розвідки Максим Шаповал, Олександр Громов і Кирило Буданов причетні до спецоперації на території окупованого Криму в районі Армянська 07-08 серпня 2016-го року.

Начальник диверсійного управління ГУР МО Максим Шаповал був вбитий російськими диверсантами у червні 2017-го радіокерованою міною в самому Києві, і за таким же сценарієм чекісти з ФСБ планували вбити Буданова.

Максим Михайлович Шаповал – український військовослужбовець, розвідник, генерал-майор (посмертно) Збройних сил України, командир 10-го окремого загону спеціального призначення, начальник спеціального резерву Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Згідно заяви влади РФ, напередодні візиту до Криму президента Путіна, 06 серпня 2016-го диверсійна група ГУР МО України проникла на тимчасово окуповану територію, проте була виявлена. Російське видання «Медиазона» написало про це за матеріалами російського суду. Версія російського слідства свідчить, що п’ятеро українських диверсантів, розбившись на дві групи (з двох і трьох осіб), перетнули кордон по морю і висадилися в районі кримського села Рисове ⁠в ніч на 07 серпня 2016 року. ФСБ встановила, що серед них був лейтенант Олексій Сандул, який брав участь у збройному конфлікті на сході України; четверо інших відомі лише по позивним – «Дешик», «Лис», «Дмитро» і «Кирило».

Хід операції

Згідно версії російських слідчих, на березі Перекопської затоки українські диверсанти витягли зі схованки зброю і висунулися до села Суворове, щоб потім на машині виїхати на зустріч з невідомими спільниками, пройшли кілька кілометрів уздовж берега, а потім повернули до села, де зустріли машину з озброєними російськими спецпризначенцями, зі свідчень яких стали відомі деталі короткої перестрілки.

За даними суду, групу диверсантів у кладовища села Суворове на машині Dodge Caravan мав зустрічати громадянин України Андрій Захтей, який потім повинен був доставити українських диверсантів за маршрутом, він був найнятий водієм, цілей і завдань операції не знав. Однак в результаті зради, в машині Захтея на українських диверсантів чекала засідка ФСБ.

Вночі з 06-го на 07-е серпня начальник Управління ФСБ Росії в Криму Віктор Палагін направив на захоплення українців свій спецназ – групу «Вимпел» на чолі з підполковником Романом Каменєвим, про якого Палагін в інтерв’ю виданню «Спецназ России» розповів так: «Я його зробив командиром спецназу в Курську, потім призначив командиром в Башкирії. Після Башкирії запросив його служити в Крим. Коли він приїхав, він мене особисто охороняв. Ми навіть пару днів жили в одному номері готелю. Я з ним ходив у розвідку. Якщо б ви його бачили вживу. Це атлант: високий, міцний, витривалий, розумний, неймовірно добрий хлопець, саме такі «тримають небо». Він пройшов Чечню, десятки відряджень на Кавказ, в Башкирію, де було ліквідовано ряд «моджахедів», навіть цілі загони».

Підполковник Каменєв разом з групою своїх бійців перебував в машині Захтея, інші «вимпелівці» зайняли позиції поблизу машини та знаходилися в резервній машині поруч. Чекісти розраховували раптово захопити всю групу українських диверсантів.

Як стане відомо згодом, зустріч з українським спецназом стане для російського підполковника ФСБ Каменєва останньою. На пам'ятнику Каменеву, знищеному під час української спецоперації в окупованому Криму, Контора (ФСБ) зробила красномовний напис: «Погиб в бою с украинскими диверсантами в республике Крым».

Бій

Згідно версії російських слідчих, ось що сталося у кладовища далі. У світлі фар показався чоловік в камуфляжі російських збройних сил без розпізнавальних знаків. Dodge Caravan (в якому знаходилася група «Вимпел» - ВЗ) порівнявся з військовим і зупинився біля могил на околиці кримського села Суворове. Чоловік (український диверсант – ВЗ) прямував до автомобіля, але не встиг він підійти до відчиненого вікна з боку водія, як пролунав крик: «Стоять, работает ФСБ!». З салону вибігли троє бійців, озброєних автоматами Калашникова зі складними прикладами: двоє кинулися до капота, третій прикривав тил (група захоплення «Вимпел» на чолі з Каменєвим – ВЗ). За мить вони опинилися під перехресним вогнем щонайменше з трьох сторін.

Підполковника Романа Каменєва було вбито одразу на місці. Прапорщик Сергій Волков був поранений в обидві ноги. Він відкотився в яр, отримав ще одну кулю – в груди, але все ж встиг запустити сигнальну ракету.

Єдиний в строю спецпризначенець, лейтенант Микола Ващенко, почав відстрілюватися (справжні імена Волкова і Ващенко засекречені, в матеріалах справи зазначено лише псевдоніми). У цей момент на кладовищі вилетів синій мінівен Volkswagen. Машину обстріляли дорогою українські диверсанти, але вона не зупинилася, продовжуючи прориватися до першої російської групи захоплення. З автомобіля висипали четверо бійців ФСБ. Вони зайняли кругову оборону, але вогонь вже почав стихати: українські диверсанти стрімко відступали. Весь бій тривав не більше п’яти хвилин.

Українські диверсанти вирвалися із засідки, приголомшений втратами «Вимпел» не посмів їх переслідувати, хоча українські диверсанти відходили пішки, а у «Вимпела» була машина. Миттєво всі сили МО РФ, ФСБ, Росгвардії та МВС РФ в окупованому Криму приступили до широкомасштабної операції з пошуку п’яти українських диверсантів, були підняті в небо бойові вертольоти, увесь район Армянська і виїзди з Криму були блоковані.

Перехоплення

Настільки безпрецедентно жорсткі заходи безпеки були вжиті, достатньо зрозуміти лише по одному сюжету російських ЗМІ. О 4-й ранку 07 серпня російський бойовий вертоліт розстріляв цивільну автомашину «Шкода», яка виїхала з села Рисове і не зупинилася на попереджувальні постріли. Була важко поранена місцева мешканка Тетяна Фрич, яка їхала у своїх справах, і не зрозуміла, що відбувається.

Здавалося, непоміченим не втече ніхто. Виїзд з Криму був закритий, в північному Криму почалася військова операція. Для росіян зловити українців було не просто помстою – вони хотіли показати Заходу, що це Україна здійснює провокації. Улов міг бути великий, адже п’ять українських диверсантів – це дуже помітна група.

Однак виявити пішу групу українських диверсантів на степовій місцевості росіянам із застосуванням всіх сил і засобів за добу не вдалося.

Виявилося, що попри облаву, диверсійна група якимось чином зуміла пробратися на самий північ Криму до технологічної дамби, через затоку Сиваш! І вночі з 07 на 08 серпня українські диверсанти пішли на прорив.

Дамбу охороняв підрозділ 247-го десантно-штурмового полку ЗС РФ, з бронетехнікою і повним озброєнням, вони знали, що тут можливий прорив. Але вони не очікували, що кілька бійців наважаться вступити з ними в бій.

Вночі українські диверсанти зуміли пробратися повз російських військових, проте при виході на дамбу їх виявив водій БМД єфрейтор Семен Сичов. Українці відкрили вогонь, Сичов був відразу убитий, а ще кілька російських десантників поранено.

Українські диверсанти встановили на дамбі міну, щоб зірвати можливе переслідування бойової техніки, а самі бігом по дамбі зуміли без втрат прорватися в Україну! Це звучить неймовірно, а між тим, все це встановив і опублікував офіційно сам противник, причому з підтвердженням суду.

Реакція Росії

У серпні 2016-го року президент Путін заявив, що прорив українських диверсантів нібито був спрямований на зрив Мінських угод. Росіяни заявили, що зловили українських диверсантів. Це була звичайна російська брехня, щоб приховати явний провал ФСБ в Криму. Але насправді вони взяли інших людей. Були затримані Євген Панов – на в’їзді в Крим, і Андрій Захтей, який був найнятий просто як водій і не розумів суті того, що відбувається (Панов повернувся з обміну полоненими).

Оскільки в реальності контакту у Панова і Захтея з диверсантами не було, за даними їхнього власного суду, то спроба видати Панова і Захтея за диверсантів провалилася.

Українські офіційні джерела спростували бої в Криму диверсантів ГУР МО.

Але росіяни, судячи з замаху на Шаповала і на Буданова, вважають інакше. Якщо російська версія має якісь підстави, то всі учасники цієї операції, Кирило Буданов і ті, хто проривався до Криму і вийшов з боєм, гідні звання Герой України.

Підсумки

Це неймовірний рівень професіоналізму і героїзму, екстраординарні морально-вольові якості. Люди вирішили не здаватися по суті в безвихідній ситуації, не кинули зброю, прорвалися з боєм. Про таке слід знімати кіно і читати лекції.

За деякими даними, Кирило Буданов (так його зараз звуть), продовжує воювати, і успішно виконує бойові завдання. Це один з найвидатніших і заслужених українських воїнів.

Від себе хочу в цей день побажати здоров’я і удачі Кирилу і його друга, який був з ним в машині, вітаю їх з другим днем ​​народження, і впевнений, що всі патріоти України щиро приєднуються до привітань.

PS

Матеріали по темі:

https://uscc.org.ua/gyr?fbclid=IwAR29PkFZvCCShTn3SBonuZu63u55br5tmWI1e55nxM2skjzc4rVMS5EE7qM

https://censor.net/ru/resonance/3186802/pochemu_rossiyiskiyi_agent_pytalsya_vzorvat_kirilla_budanova_istoriya_potryasayuschego_reyida_spetsnaza