Юлія Стеніловська

Юлія Стеніловська

 

попытка сублимации 



нельзя влюбляться
нельзя не влюбляться
т.м.

влюбляться - все равно, что обещать: “я тебя убью”
всё равно, что целоваться на проволоке над пропастью,
танцевать над манящей, засасывающей.
целоваться напрочь, целоваться взашей -
а теперь уважаемые зрители смогут наблюдать
фигуры высшего пилотажа
раз, два, три...
раз, два... раз, два... раз… раз...- страшно
раз-размахивать руками, сходиться
отчего? люди? не летают? как птицы?

(А, подумай, вдруг это оно и есть - пытаться удержаться на проволоке над пропастью, пытаться приблизиться, знать что всё невозможно, что если от страха не получится приблизиться, то пропасть зовёт, и неизвестно, чёрт, да известно чем это может закончиться, всё известно, а если получится, то всё равно вниз - невозможно удержаться, удержать, понимаешь? всё равно, но едва ли это будет больнее чем поодиночке, и самое страшное не то, что нет, по сути, никакой разницы так вот или вот так, можно вообще выдумать другую систему координат - что вообще за идиотский пафос - проволоки, пропасти, но тогда это будет совсем другая история, совсем-совсем другая история, а я вообще-то о том, что самое страшное в подобной ситуации - не тяга друг к другу, и не тяга к пропасти, а тяга к проволоке, и ещё страшнее - вдруг нет ни проволоки, ни пропасти, ни тебя, ни меня, чёрт, да я уже говорил это, есть только свист ветра в ушах вообще, боль в ступнях вообще, леденящий ужас в затылке, вообще леденящий ужас. А вдруг это всё о другом, вдруг это всё совсем о другом?)

Страшно, сладко - над целоваться.
Над 
Над
Надцать
дцать, целоваться
и снова на счёт раз:
Я верю им, они танцуют, гибкие, молодые,
я верю, они всё врут, они умирают красиво,
проводят время, проводят электричество,
падают, летят, красиво, вывороченные
оне птицы, птицы они,
в птичьем обличьи смотри, не усни
под облаками над облаками
медными веками, злыми руками мокрыми,
насчёт “едва ли” …
не облакачиваться! – да уберите стёкла!
облаками закрой глаза.

нет, нет, страшно, опасно, ясно
(очень плохая кардиограмма)
не бояться, считать, надцать, 
двигать, двигаться, дцать,
целоваться
не оста...
не остана...
вливаться - цянь -
равновесие, save, снова
целоваться нельзя -
game over
...целоваться
целоваться над
считать надцать...
раз...
считать, дцать, 
раз-разбегаться,
раз-раз... биться о пустоту
разменивая чувство локтя 
на ощущение языка
другого
нового
сладкого
тающего во рту 

спроба сублімації

Не можна закохуватись

Не можна не закохуватись

т.м.

Закохуватись — це те ж саме, що обіцяти: “я тебе вб'ю»

те ж саме, що цілуватися на дроті над прірвою,

танцювати над звабливою, затягуючою.

Цілуватися вщент, цілуватися втришия.

А тепер шановні глядачі можуть споглядати фігури найвищого пілотажу

раз, два, три...

раз, два...раз, два...раз...раз-лячно

роз-махувати крилами, сходитись

чому? Люди? Не літають? Як птахи?

 

(А подумай, раптом так воно і є — намагатися втриматись на дроті над прірвою, намагатися наблизитись, то прірва кличе, і невідомо, чорт, та невідомо, чим це може закінчитися, все відомо, а якщо вийде, то все одно вниз — неможливо втриматись, утримати, розумієш? Все одно, але навряд чи це буде болючіше, ніж поодинці, і найстрашніше не те, що немає, по суті, жодної різниці так чи ось так, можна взагалі вигадати іншу систему координат — що взагалі за ідіотський пафос — дроти, прірви, але тоді це буде зовсім інша історія,а я взагалі-то про прірву, а потяг до дроту, і ще страшніше — що, як нема ні дроту, на прірви, ні тебе, ні мене, чорт, та я вже казав це, є тільки свист вітру у вухах взагалі, біль у стопах взагалі, крижаний жах у потилиці, взагалі крижаний жах. А що як це все про інше, що як це все зовсім про інше?)

Моторошно, солодко — над цілуватися.

Над

Над

Надцять,

цілуватися

і знову на рахунок раз:

я вірю їм, вони танцюють, гнучкі, молоді,

я вірю, вони все брешуть, вони вмирають гарно,

проводять час, проводять електрику,

падають, летять, гарно, вивернуті

вони птахи, птахи вони,

у пташиній подобі пильнуй, не засни,

під хмарами над хмарами

мідними повіками, злими руками мокрими,

щодо “навряд чи”

не спиратися! - та приберіть скельця!

Хмарами заплющ очі.

Ні, ні, лячно, небезпечно,ясно

(дуже погана кардіограма)

не боятися, рахувати, надцять,

рухатись, рухатись, дцять,

цілуватися

не зупи...

не зупиня...

тися — цянь -

рівновага, save, знову

цілуватися не можна -

game over

...цілуватися

цілуватися над

рахувати надцять

раз...

рахувати, дцять,

роз-розбігатися,

роз-роз...битися об порожнечу,

розмінюючи почуття ліктя

на почуття язика

іншого

нового

солодкого,

що тане в роті.

*         *          * 

Как в янтарном обмылке два ископаемых
насекомых, еле распознаваемых
среди прочего сора, сплелись в неделимое, 
друг от друга почти что неотличимые,
мы, смолистым июлем когда-то залиты,
в нём забылись, завязли, застыли намертво.
Навсегда рыжий вечер и запах вереска.
И обратно никак. Если только - вдребезги.
 

Мов в бурштиновому змилку

двоє викопних комах, ледве розпізнаваних

серед іншого непотребу, сплелися в неподільне,

ледве відмінні один від одного,

ми, смоляним липнем колись залиті,

в ньому забулись, зав'язли,

застигли намертво.

Назавжди рудий вечір та запах вереску.

І навпаки ніяк. Хіба що вщент.

© Юлія Стеніловська, РФ

автор перекладу -
 

© Марина Чиянова, Україна

переклад створений в 2018 р.

Текст твору наданий “Спільнотою Напівтони” (РФ)