Їх порівнюють з ДахаБраха. Про folk band Torban розповідає його солістка Марічка Чічкова

8 червня 2018
MartaOnyskiv

Ця дівчина завжди в русі. Приїхавши автобусом зі Львова, Марічка одразу зустрілася зі мною, а потім швиденько побігла до бабусі. Під час розмови ще мусіла перекусити. Добре, що зустрілись у відповідному закладі.

Марічка Чічкова — солістка львівського фольк-бенду Torban, івент-менеджер музичних фестивалів у Львові. Зараз організовує, зокрема, фестиваль крафтового пива і вінілової музики. Між тим встигає презентувати перший альбом групи Torban Vesna. 

Фото взяте зі сторінки Torban у фейсбуці

— Яку музику виконує Torban?

— Традиційну. Ми шукаємо старі народні пісні, додаємо свого аранжування. При цьому не змінюємо форми, тексту й ритму пісні.

— Чому саме традиційна музика?

— Я переконана, що у нас спотворене бачення українського традиційного. Ми не шароварщина і куми на підпитку. Я частіше всього надихаюсь й аранжую пісні українського Полісся. Вони якось зуміли зберегтись, без отих цивілізаційних, релігійних, політичних нашарувань. Розумієш, традиційна музика — вона витримана. Сучасна пісня виникає, записується, трохи побуде популярною і все. А у цих пісень кількасотлітня історія, вони кристалізуються в часі. Такі пісні не можуть не зачепити.

— Тобто мета Torban популяризувати справжню автентичну українську пісню?

— Ми беремо традиційну пісню і подаємо її зрозуміло для сучасного слухача.

Бенд люблять слухати європейці. Torban нещодавно відіграв вісім концертів у Східній Європі   Фото взяте зі сторінки Torban у фейсбуці

— В інтерв’ю з Torban часто згадують ДахаБраха. Ви себе порівнюєте з ними, може рівняєтесь на них?

— Не ми, а нас часто з ними порівнюють. Звісно, ми слухаємо й захоплюємось ДахаБраха. Проте, музика у них побудована на африканських ритмах. Тоді як Torban надихається європейськими мелодіями та інструментами.

Марічка розказує вірш-уривок однієї з пісень Torban. Вона впевнена, що це і є наше: таке реальне й про справжнє життя.

— Коли відбулось особисто твоє захоплення традиційною українською піснею?

— У 13 років. Тоді померла моя бабуся. Татова мама. Вона сама з Конотопу і дуже любила співати. Так стається, що коли людини уже немає, тоді ти починаєш любити у ній те, на що раніше не зважала. Співати я завжди любила і навіть вчилася хоровому співу.

Фольк-бенд Torban у повному складі з незвичними інструментами  Фото взяте зі сторінки Torban у фейсбуці

— У нас у Калуші?

— Я переїхала до Калуша з Росії, Краснодарського краю, коли мені було 10-11 років. Там я відвідувала музичну школу, клас — хоровий спів. Коли ми переїхали сюди, то у першій музичній школі не було хорового співу. Тому навчалась я гри на фортепіано. Займалась і вокалом. Зокрема, виступала разом з ансамблем бандуристок музичної школи та співала у студії «Ліра» Оксани Лісовської.

— А як опинилася в Росії?

— Я там народилася, але батьки у мене українці. Мама — корінна калушанка. Батьки навчалися у франківському інституті нафти і газу. Після навчання їх скерували до Росії.

Марічка Чічкова тримає в руках концертину, на якій грає під час виступів  Фото взяте зі сторінки Torban у фейсбуці

— Після музичної школи далі навчалася музиці?

— Ні. Після дев’ятого класу я хотіла йти вчитися у музучилище. Мама сказала, що музика — це не робота. Мене відговорили. Я закінчила Львівську політехніку, менеджер за освітою. Чесно, не шкодую. Основною моєю роботою є власне менеджмент. Коли б вчилась музиці у виші, то боюсь, вона б перестала бути для мене творчістю, а стала б просто роботою.

— Тобто заробітку в Torban не вистачає для прожиття?

— Кожен з учасників гурту, а нас п’ятеро, ще десь працюють. Серед нас— і айтішник, і юрист, і фотограф. Багато відомих мені крутих музикантів ще мають основну роботу.

Марічка проспівує «Я можу і так співати» у стилі поп-музики. Проте, визнає, що це не її. Хоча такий спів може приносити пристойні кошти.

— Під час навчання у політесі ти займалася музикою?

— Ні. Тоді треба було обирати: або навчання, або музика. Я обрала перше. Власне, цей відхід від музики дається зараз взнаки. Є що наздоганяти.

Справа Марічка Чічкова на перезентації альбому "Vesna" у Дзизі, Львів   Фото взяте зі сторінки Torban у фейсбуці

— Коли ти знову повернулася до музики, зрозуміла, що це твоє?

— Десь рік після завершення навчання. Тоді я виступала з чеським гуртом Deshi. Між іншим, з ними мала свій перший виступ у Maxwell в Калуші.

— У яких ще музичних проектах ти брала участь?

— Оленки. Нас було дві солістки. У Калуші ми також давали концерт. Часто їздили співати за кордон. Просто співали на вулицях європейських міст. Чесно, отримували непоганий дохід.

— Після цього проекту був Torban?

— Так. Там вийшла кумедна історія. Я відчувала, що проект Оленки добігає свого кінця. Ми виступали у Яворові у Дідовій Хатчині. Там же виступали Артур та Юра. Саме вони заснували Torban. Мені так сподобалося, особливо те, що хлопці грали на колісній лірі. Я давно хотіла навчитися на ній грати. Уже під кінець виступів, коли хлопці збиралися додому, я набралась зухвалості й запитала чи не треба їм дівчини-солістки.

Данута Зґарда - ще одна солістка Torban   Фото взяте зі сторінки Torban у фейсбуці

— Коли слухати інтерв’ю Torban, то найбільше говориш і коментуєш саме ти. Я, чесно, думала, що саме ти й заснувала цей бенд.

— Я вчилася керувати, от і керую (сміється). Якщо чесно, то мені просто дуже подобається цей проект, я майже завжди про нього думаю, шукаю пісні, аранжую їх, шукаю майданчики для виступів. Але не можу сказати, що я лідер чи керівник проекту. Ми всі вкладаємося в нього.

— Скільки часу існує цей фольк-бенд?

— Два роки.

— Які найбільші досягнення Torban на твою думку?

— Випуск альбому, звичайно. Ще ми отримали грошову нагороду на польському конкурсі у Любліні. Ці гроші допомогли записати альбом.

А ще, ми досі існуємо — це найбільше досягнення.

— Де виступаєте?

— Найсхіднішою та найпівнічнішою точкою в Україні є Чернігів. Виступаємо в Києві, Львові, Тернополі. Зараз пробуємо публіку в Івано-Франківську, Калуші, Чернівцях. Проводимо концерти за кордоном: скоро плануємо міні-турне Польщею та Прибалтикою. Ми там уже виступали й нам дуже сподобалось. Європейці взагалі фанатіють від української традиційної музики, особливо від багатоголосся.

Від:

KalushNews.City

[adSlot9]

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Коти, яких спіймали на гарячому (фото)
Цікавість котів безмежна. Їм завжди цікаво, що ви робите, куди пішли, що принесли і, звичайно, що їсте. Навіть якщо ви будете їсти огірок, кішка буде сидіти поруч і всім сумним виглядом показувати, що совісті у вас немає, якщо не ділитеся... Тому-у-у... всім котиків:)
Читати більше
Як з'явився восьмигодинний сон, якщо наші предки спали двічі за ніч?
У 18 столітті люди спали двічі за ніч, вставали на кілька годин серед ночі, а потім йшли назад до ліжка, вже до світанку. Що з того часу змінилося та чому люди сплять 8 годин — досліджуємо далі.
Читати більше