Яскрава мить

Чудовим співом божий спокій
Маленька пташка розлива,
Німує гай в траві високій,
Здається, сам Господь співа!
 
Слухач у захваті і подих
Тамує свій, і власне – Я,
Без перешкод сердечних жодних,
Зникає в нотах солов'я.
 
Яскрава мить, ось так спинися,
Побудь іще, ось тут побудь,
На свій годинник не дивися,
Забудь про часоплив, забудь.
 
Годуй безмежністю таємні,
Голодні фібри вічних душ,
Зворуш вібрації приємні,
Одвічність кожної зворуш!
 
Яскрава мить, забудь про крила
Свої в зеленому гаю,
Здійми надій людських вітрила
У мальовничому краю…

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Пам'яті Степана Пушика
Прикарпатський університет імені В. Стефаника. Перший курс. Розгублена студентка з великими мріями. Навколо метушилося безліч людей. Почалися пари. Одним з викладачів став Степан Пушик. Суперечливий, злилася на його насмішкуваті закиди, що не знаю повстанських пісень. Але завжди розуміла велич людини, яка переді мною. Час — надмінний, смерть — крадійка. Легенди — вічні, як і пам'ять.
Читати більше