Клич

скоріш за все
надуримо себе
обманемо – за звичай
так сі – вдасться
закидаємо словом
шкереберть
та будемо кружляти
як у пастці

чогось
недобачали ми –

"Мабуть!"
 
бодай – не ті
відкрили в світ дверцята
зайшли собі
там – будяки ростуть
нам поле перейти
потрібно ще до свята
 
ми косарями
станемо тоді
жнива гудуть
та пісня – аж до скону
це поле переоремо
 
"Ходіть!"
"Усі – сюди!" –
тут наша оборона
 
своє – собі
з подякою візьмем
а решту віддамо
малечі всій та сірим
поволі – "Хай!"
та без упину йдем
та в майбуття
ще – й досі
щиро вірим
 
25 серпня 2016
Михал Влад