Якби жабі хвоста, була б не проста...

2 жовтня 2015
Anastasia Nazarenko
Зоофразеологізми, тобто фразеологізми з тваринними компонентами, відображають багатовікові спостереження людини за зовнішніми ознаками та поведінкою тварин. Представників тваринного світу у фразеологізмах використовують здебільшого на відображення психоемоційного, фізіологічного станів людини, її поведінкових характеристик, а також у зворотах на позначення заперечення, міри, кількості, просторових і часових показників.

Фразеологічна система України містить значний корпус одиниць, в основі яких лежать відомі назви тварин, що виступають засобом образної характеристики людини, набуваючи при цьому різної символіки. Окремі тварини стали уособленням тієї чи іншої риси характеру. Зокрема, актуальним є потрактування тваринної символіки у фразеологічних одиницях із компонентом "жаба". Жаби належать до класу земноводних. Свого часу вони були єдиними мешканцями суші цього типу.

У світових та українських уявленнях жаба пов’язана передусім з ідеєю плодючості. Вона – охоронниця земної та небесної вологи, яка дає силу всьому живому. У деяких міфах жаба є персоніфікованим духом водоймища. Багатьом народам властива прикмета: вбити жабу – на дощ.

Такі фразеологізми утворюють групи, що можуть передавати від одного до декількох значень. Жаба – символ хвалькуватості, підвищеної самооцінки, скупості; засіб Божого покарання. У християнстві жаба водночас і символ воскресіння, і бридкий аспект гріха, невситимої насолоди, жадібності.

Мовлення українців збагачене фразеологізмами, які позначають здебільшого хвалькуватість – кожна жаба хвалить своє болото та завищенну самооцінку – коваль коня кує, а жаба собі ногу підставляє; розійдись море – жаба лізе, роздайся море – жаба пливе; пнеться як жаба до гуски. У деяких випадках жабу порівнюють із безглуздою або зажерливою людиною – жаба душить, жаба дере.  

За зовнішніми ознаками та поведінкою жаби у фразеологізмах висловлено негативне ставлення до події, справи, обставин, наприклад: ускочив як жаба в жар (невгамовність); дметься як жаба (настирливість); набрався як жаба мулу (надмірність).
 
Найуживанішим фразеологізмом на всій території України є вираз жаба душить. За твердженнями науковців, словосполучення "жаба душить (давить)" відоме людям кілька віків, однак фразеологізмом стало півстоліття тому. Це зумовлено появою кардіології та введенням відповідних термінів. Грудною жабою називали хвороби серця із симптомами слабкості, потемніння в очах, задишкою, аритмією. З часом назва хвороби зникла, а утворився фразеологізм з відповідним значенням.

Водночас побутує й інше трактування наведеної словосполуки. Етимологію можна знайти в символіці цієї тварини, оскільки в народній міфології жаба має здатність потрапляти в тіло людини. Заскочивши в рот сплячій людині, вона починає швидко рости в її животі, виїдаючи її. Щоби позбутися цієї тварини, змусити її вийти з тіла, варто довго тримати перед розкритим ротом дзеркало, тарілку з молоком і саму жабу. Коли жаба залишить тіло, її потрібно вбити, в іншому випадку вона потрапить в іншу особу.

У міфології жаба має жіночі груди й може годувати ними людину. Але молоко її – небезпечне. Очевидно, із цим пов’язаний вираз, який вживають, коли йдеться про небезпеку чи загибель: "Там тобі жаба цицьки дасть".
 
Усе це походить від ідеї плодючості, адже у прадавні часи молоко, завдяки своєму білому кольору, було символом Великої Богині. Жаба була однією зі священних тварин цієї богині. Крім того, отруту жаби вважають сильнішою за зміїну, однак "кусати людину їй заборонено від створення світу".

Символічна різноплановість фразеологічної одиниці жаба цицьки дасть така: 1) втопитися; 2) померти, загинути; 3) те, що ніколи не відбудеться; 4) невдало виконана робота, про поганих господарів, які неякісно та невчасно щось виконують; 5) очікування смерті; 6) хто-небудь загине, потрапивши у складні, незвичайні умови.
 
Жабі властива жіноча символіка. Побутує уявлення про жабу як зачаровану царівну: побачивши її вперше навесні, вітаються з нею як із панною. За аналогією до образу царівни-жаби, справжню жабу подекуди вважають перетвореною відьмою. Одним із найпоширеніших загальнослов’янських міфологічних мотивів є перевтілення людини на жабу – й навпаки.

У фразеології України невродливу, некрасиву жінку порівнюють із неприємними природними чи надприродними об’єктами та створіннями. Найчастіше в жабах вбачають перевтілених відьом, яким властиво забирати молоко від чужих корів. Вірування в нечисту силу, зв’язок міфологічних і казкових образів посилюють експресивність таких виразів: страшна як жаба, страшна як ропуха.

В інших фразеологічних одиницях із компонентом жаба символ ґрунтується на порівняльно-асоціативному баченні й реалізований у таких варіантах: очі як у жаби (маленькі очі круглої форми), витріщити баньки (лупата людина), дивиться, як жаба в болоті (недоброзичливий погляд). Жабу часто сприймали як злого духа, здатного зачаровувати людей. Погляду жаби уникають, бо думають, що вона може зурочити.

Також зафіксовано фразему скаче заміж, як жаба в мул зі значенням "поспішати".

У західних слов’ян є повір’я, що духи небіжчиків з’являються у вигляді жаб, тому, побачивши жабу, іноді згадують про померлих і бажають їм вічного спокою. У цьому ж вигляді приходять на світ діти. Існує навіть повір’я, що лелеки навмисно кидають у димарі жаб, які пролітаючи у ньому, перетворюються на дитину. У деяких районах України вважали, що жаби витягають із води новонароджених і приносять їх до хати, тому прикладом є фразеологічні одиниці: з колодязя витягли, в річці купалося - поява дітей.

Функціонує в українській мові й фразема жаба головата, вживана на позначення неслухняної дитини. Звичайно, сталі вирази із тваринним компонентом виявляють з властивим етносу гумором ознаки, стани людини: мужик як жаба, але дужчий за бабу (фізична сила чоловіка); повзе як жаба (повільно рухатися); жабі по коліно – неглибоко; як жаба - ображена людина; змерз як жаба - змерзнути; синя як жаба - п’яна жінка; ні рак, ні жаба – дуже п’яний. У цих фразеологічних одиницях простежено процес перенесення стереотипів тваринного світу на риси людської вдачі, її поведінку, характер.
 
Отже, у семантиці етнокультурного контексту завжди присутній символізм, який у мовному середовищі перебуває у прихованому стані та, власне, активізується в говірковому мовленні в переносно-метафоричних образах, якими і є фразеологічні одиниці. Такі одиниці утілюють стереотипні уявлення людей про тваринний світ та образно-асоціативне його сприйняння. Поширеним компонентом, що набуває еталонного значення та слугує для ідентифікації багатьох реалій, є жаба.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

30 хвилин в день, які повністю змінять ваше життя
Нам постійно бракує часу. Робота, справи — за ними та втомою не встигаєш займатися тим, чим хотілося б. А життя втікає. Далі в статті розповімо про надлегкий спосіб, який допоможе встигати все.
Читати більше
Ви будете в захваті від цієї різдвяної випічки з марципанами
Сьогодні спробуємо приготувати разом щось дуже смачне, а саме німецький штолен. Цією випічкою можете потішити рідних у холодний вечір або ж одразу запам'ятати рецепт собі до свят.
Читати більше