Якби я був на твоєму місці, я б... Але я не на твоєму місці, thanks God

Якби в системі устрою цього світу відбувся збій, і цивілізація дерев помінялася б з нами — людьми — місцями, хоча б на період наших зимових свят, або на кілька десятиліть.. як би це було? 

Тоді, діти мої (сідайте і слухайте міні-казку), кожен безбожний Новий рік творилося б таке: вони б називали нас людинками і масово забирали би з лісів, не чуючи криків та благань, попри всі офіційні та моральні (ха-ха-ха) заборони. Все заради того, щоб принести нас в жертву своїм традиціям і богам.

Вони б продавали нас, купували б, мертвих і синіх, невимовно красивих, на ринках, і тягнули б за патли в свої домівки, ставили б посеред кімнат, як ідолів (бо не так важливо кому, як важливо поклонятися).

Із захватом декорували б наші тіла дощиком, вішали б на вуха кульки, обмотували б святковими гірляндами, а на голову насаджували б зірочку, робили б із наших рук святкові вінки і вішали б їх на вхідних дверях, а також складали б з цих рук цілу пишну конструкцію, щоб поставити на центральній площі міста; підмітали б наші пальці і волосся з підлоги, коли б ті осипалися, із часом, вдихали б наш трупний запах і робили б навіть такі спеціальні ароматизатори з цим ароматом (для тих, кому, можливо, не вдалося купити собі цілу мертву людинку на свята). При цьому називали б усе це дійство божим і прекрасним, зачудовано і радісно чули б себе на цей період, збиралися б цілими родинами і веселились би, святкували і чудувалися б, так мило, як можуть лише варвари, поряд із нашими трупами.  А потому несли б нас, масово, на смітники, бо ідоли потрібні на час свят і кожного разу нові.

Але, слава пасхальним яйцям, такого ніколи не ставалося, і ми, люди, істоти, що наділені свідомістю та більшою силою, ніж інші тут, ніколи не мінялися місцями з деревами. Навіть подумки, припустивши собі на мить, перед тим, як зрубати чи придбати вже мертве дерево,  як це —  бути ним, живою істотою, наділеною душею, відчуттями і здатністю боятися, кричати від болю, а також відчувати радість, що досліджено (для особливо цинічних і невіруючих) вченими, шляхом експериментів?

Нас трохи ошукали в школі, на уроках української мови, коли ми проходили таке: запитанню "хто?" відповідає людина, жива істота, запитанню "що?" —  наприклад, дерево, неживий предмет. Пам'ятаю той момент дуже добре і ту хвилю обурення всередині мене, я ніяк не могла зрозуміти, як таке може бути, адже дерево — не що, а хто, оскільки воно живе. І я тоді не повірила.

Інверсія часом чи часто застосовується в мистецтві, наприклад, як алегорія і гіперболізація в літературі, щоб вивернути ситуацію швами наверх, перевернути з ніг на голову, чи навпаки, аби побачити реальне відображення в дзеркалі. А ви як гадаєте, дивлячись у дзеркало цієї реальності, те, що ви бачите в ній  ваше справжнє відображення, чи ваша суть інша, схована за ним?

Послухати казку можна тут.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Закохатися за 4 хвилини: 36 запитань, які змінять вас
20 років тому психолог Артур Арон провів експеримент, завданням якого було виникнення любові в лабораторних умовах між абсолютно незнайомими чоловіком і жінкою. Інгредієнтами формули кохання були 36 запитань. Ви будете здивовані!
Читати більше
Яніна Соколова: «Коли з тобою щось стається – це сигнал, що треба щось віддати»
Телеведуча розповіла про те, що найбільш обурює в реакції суспільства на людей із онкологічною хворобою, що має змінитися в країні у сфері лікування таких пацієнтів та чи важко було викладати на загал історію власної боротьби.
Читати більше